Літургійні читання на 25 вересня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Неділя 15-та по Зісланні Святого Духа, перед Воздвиженням.
Віддання свята Різдва Пресвятої Богородиці.
Св. свящмуч. Автонома

Перед Воздвиженням:

Апостол
Гал 6, 11-18

11 Погляньте, якими великими літе­ра­ми написав я вам своєю рукою! 12 Ті, хто бажає хвалитися ті­лом, змушують вас обрізатися, щоб не бути переслідуваними за хрест Христа. 13 Адже ті, хто обрізується, самі За­ко­ну не дотримують, але бажають, щоб ви були обрі­зані, аби хвалитися вашим тілом. 14 А я не став би хвалитися нічим іншим, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене розп’ятий світ, а я — для світу. 15 Адже [в Ісусі Христі] не має зна­чен­ня ні обрізання, ні необрізання, але нове творіння. 16 І на всіх, хто буде дотри­мува­тися цього правила, нехай на них і на Божому Ізрáїлі спочине мир і милість.
17 Зрештою, хай ніхто не завдає мені труднощів, бо я ношу на моєму тілі рани [Господа] Ісуса.
18 Благодать Господа нашого Ісу­са Христа з вашим духом, брати! Амінь.

Євангеліє
Йо 3, 13-17

13 Ніхто не підіймався на небо, тільки Той, хто зійшов з неба: Син Людський, [який на небі]. 14 Як Мойсей підняв змія в пустелі, так має бути піднятий Син Люд­ський, 15 щоб кожний, хто вірить у Нього, [не загинув, але] мав вічне життя.
16 Бо так Бог полюбив світ, що дав [свого] Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не за­гинув, але мав життя вічне. 17 Адже не послав Бог [свого] Сина у світ, щоб судити світ, але щоби че­рез Нього спасти світ.

Богородиці:

Апостол
Флп 2, 5-11

5 Плекайте в собі ті самі думки, що й у Христі Ісусі.
6 Він, маючи Божу природу, не вважав посяганням бути рівним Богові,
7 але понизив самого себе, при­йнявши образ раба, постав у подобі людини, і з вигляду був як людина;
8 Він упокорив себе, був слух­ня­ним аж до смерті, й до смерті хрес­­ної.
9 Тому й Бог надзвичайно звели­чив Його та дав Йому Ім’я, яке вище всякого іншого імені,
10 аби перед Ім’ям Ісуса покло­нилося кожне коліно — і підне­бес­них, і земних, і підземних;
11 і щоб кожною мовою для слави Бога Отця було визнано, що Ісус Христос — це Господь.

Євангеліє
Лк 10, 38-42; 11, 27-28

38 А коли вони подорожували і Він cам уві­йшов до якогось села, то одна жін­ка на ім’я Марта прийняла Його. 39 Мала вона сестру, котра звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала Його слова. 40 А Марта клопоталася різним приготуванням; тож спинившись, сказала: «Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допо­могла». 41 У відповідь Господь сказав їй: «Марто, Марто, ти журишся і клопо­чешся багато чим, 42 а потрібне — одне. Марія ж вибрала кращу частку, яка не від­береться від неї».

27 Сталося, коли говорив Ісус, якась жінка з натовпу, підвищивши голос, сказала Йому: «Блаженна утро­ба, яка носила Тебе, і груди, які Ти ссав!» 28 А Він відказав: «Дійсно бла­жен­ні ті, які слухають Боже слово і бережуть його!»

Біблійні роздуми