Різдво 1886 року кардинально змінило життя св. Терези з Лізьє.
Ми уявляємо собі святу як втілення найкращих якостей і взірець в усьому від раннього дитинства. Однак Тереза Мартен була дуже впертою та інфантильною.
Її мати Зелія дуже переживала за майбутнє своєї наймолодшої доньки. В одному з листів вона писала: «Важко сказати, що з нею буде. Вона така юна і недбала. Її впертість вражає. Якщо вона сказала “ні”, то нізащо не змінить думки. Якщо замкнути її до льоху на весь день, вона радше засне там, а не змінить думку».
Та через два роки це вперте вередливе дівчисько застукає до дверей монастиря кармеліток та обере шлях повного самозречення там, де точно ніхто не переймався її забаганками.
1883 року на Різдво Тереза отримала особливий дарунок: духовну і психічну зрілість. Тереза сама описує події того Святвечора. За тиждень, 2 січня, її мало виповнитися 14 років, а сім’я з огляду на наймолодшу улюбленицю усіх продовжувала дотримуватися всіх дитячих милих традицій святкування. Приміром, біля каміна Тереза розкладала черевики, куди батько вкладав подарунки, а після Святої Меси уночі вона їх розгортала.
«До мене досі ставилися як до дитини. Я знала: коли ми повернемося додому після нічної Служби, моє взуття, завчасно розкладене біля каміна, буде переповнене подарунками. Так було завжди! Батько любив дивитися, як я тішуся з цього приводу, він любив слухати мій радісний крик. А його задоволення робило мене ще щасливішою, — пише св. Тереза. — Однак прийшов час, і Христос вирішив зцілити мене від цього інфантилізму. Навіть із невинними дитячими розвагами довелося попрощатися».
Після Меси вона піднялася сходами до своєї кімнати, аби зняти капелюшок. Тим часом батько сказав до однієї зі старших сестер: «Сподіваюся, це востаннє! Тереза мусить подорослішати!»
Селіна була поряд із Терезою у той момент і порадила їй не приходити до їдальні, адже знала, що сліз та стримати не зможе. Усі завмерли в очікуванні істерики, а Тереза повернулася до кімнати і зі звичною радістю почала розгортати подарунки. Таки востаннє! То була вже інша Тереза!
«Ісус повністю мене змінив, я стримувала сльози і намагалася робити усе, аби серце не билося з такою силою. Я прибігла до їдальні і почала розгортати свої подарунки. Я виглядала щасливою, як королева. Селіна гадала, що бачить сон», — згадує Тереза.
Те, над чим інші працюють роками, Тереза отримала в одну мить. Ця подія для святої знаменує новий початок.
Слід сказати, що на той час у монастирі Лізьє камін був лише у кімнаті, де спільнота ввечері збиралася на рекреацію. Терезі потрібно було подолати багато випробувань, пов’язаних зі вступом до монастиря й життям у спільноті; пережити психічну хворобу та смерть батька; стійко переносити власну недугу. Протягом довгого часу вона не відчувала присутності Бога, перед смертю казала, що якби не віра, то уже б відібрала собі життя. Й справді, потрібно було чудо, аби розбещена і вередлива дівчина вийшла переможницею з усіх цих випробувань. І воно сталося!
фінансово.
Щиро дякуємо!
