Роздуми над Божим Словом на суботу VI Звичайного тижня, рік ІІ
Брати мої, хай не буде багато таких, які стають вчителями, знаючи, що приймемо більший осуд, адже всі ми багато помиляємось. Хто ж не помиляється в слові — то досконалий чоловік, здатний приборкати й усе тіло. Ось і коням вкладаємо вуздечку в рот, щоб нам корилися, і керуємо всім їхнім тілом. Ось і кораблі, хоч які великі та гнані бурхливими вітрами, але керуються малим стерном, куди лише хоче стерновий. Так само і язик: хоч і малий орган, а дуже хвалиться. Ось який невеликий вогонь, а спалює такий великий ліс! І язик — це вогонь, світ неправди. Язик так поставлений між нашими органами, що опоганює все тіло і підпалює круг життя, а його самого запалює геєна. Адже всякий рід звірів і птахів, плазунів і риб приборкується — вони приборкуються людською природою. А язика ніхто з людей не може приборкати; він — зло невгамовне, повний смертоносної отрути. Ним благословляємо Господа й Отця і ним проклинаємо людей, які створені за Божою подобою. З тих самих уст виходить благословення і прокляття. Не годиться, брати мої, щоб так воно було!
Як 3, 1–10
Скільки разів ми шкодували про сказані слова й запитували себе: «Чому я відповів так грубо? Для чого різко критикував, зробив їдке зауваження? Чому проклинав, пліткував чи відверто брехав?..» Інколи здається, що язик існує сам по собі і його «ніхто з людей не може вгамувати» (Як 3, 8). Але перш ніж піддатися знеохоченню, скористаймося рекомендаціями святого Якова: «…не годиться, брати мої, щоб так воно було» (Як 3, 10). Згадаймо, що язик — орган людського тіла з розвиненою м’язово-сенсорною системою. Як і будь-який м’яз, він може здійснювати рухи, лише якщо мозок надішле сигнал. Без такого процесу «стимул — реакція» неможливий найменший порух м’язів; а отже, у нашій ситуації, також і створення звуків мови. Хай би як нам хотілось перекласти відповідальність на «язик, який живе власним життям», та відповідь на поставлені вище запитання проста і водночас гірка: усвідомлюємо ми чи ні, але все, що ми кажемо, народжується в нашій свідомості, і зіпсуте хворе мислення — причина «зіпсутого нестриманого язика». Єдиний спосіб його приборкати — це вилікувати спотворене мислення. А для цього необхідний Бог. І тільки Він може допомогти! Від тебе потрібні смирення і наполегливість, а Бог дасть благодать розвивати нові звички мислення та мовлення. Також що частіше дякуватимеш Йому, то краще твій язик навчиться благословляти Його доброту, а не оплакувати темряву людських гріхів. А коли частіше намагатимешся підтримувати інших, то природніше це тобі вдаватиметься. Бог не залишить тебе боротися самотужки. Всеблагий Господь створив нас на свій образ і подобу, з язиком, за допомогою якого ми можемо розповідати про Божу любов і підтримувати людей добрим словом. Бог дав нам його, щоб ми могли висловлювати радість і захват Його добротою (пор. Пс 126(125), 1‑3). Довірся — і Він допоможе тобі використати свій язик, щоби принести Його благословення та мир, хоч би де ти був.
«Господи, пильнуй мої думки і допоможи приборкати свій язик».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Дивіться YouTube-канал журналу «Слово між нами»
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.