Чому варто сповідатися? Бо навчили батьки? Бо так треба? Ні, не з жодної з цих причин!
Ось п’ять справжніх причин, чому варто стати навколішки у сповідальниці.
1.Упорядкування життя
Приготування до сповіді, як ніщо інше, допомагає подивитися на своє життя під іншим кутом. Переглядаючи свою поведінку й мотивацію, можна дізнатися про себе багато цікавого. Що ще в мені не так? Що я маю змінити, виправити? Свята сповідь — це в 100 разів кращий мотиватор, ніж персональний тренер чи всесвітньо відомий коуч. Але вона також вимагає більше сміливості.
2.Братерський обмін
Стаючи навколішки у сповідальниці, можете бути впевнені, що ви визнаєте свої гріхи перед самим Ісусом. Ваші вуста і вуха священника — це тільки посередники. Йдеться про зв’язок вашого серця з серцем Ісуса. Але особа і роль священника тут невипадкові. Ми могли б самостійно визнати свої гріхи перед Богом, сидячи у храмі. Чи замислювалися ви колись, чому сам Христос захотів, щоб Його апостоли були в цьому посередниками?
Людина, визнаючи свої провини перед Богом за посередництвом священника, має можливість братерського обміну. Священник, знаючи також свої слабкості, має смиренно словами мотивувати каяника до подальшої праці над собою. Вимовляючи правило прощення гріхів, він відкриває нас на щось неймовірне. Людині часто треба почути, щоб це зрозуміти.
3.Дармове прощення
«Я відпускаю тобі гріхи…» — це голос Бога, який укотре хоче вам сказати: «Ти для мене надзвичайно важливий/важлива! Те, що було, — більше не має значення; тепер ти повністю мій/моя. Не дозволяй переконати себе, що ти поганий, неважливий. Ти — моя любов. Я завжди з тобою!»
Відчуття прощення — це як камінь, що спав із душі. Те, що було, вже не рахується. Ти, чистий і добрий, повертаєшся на стежки життя. Вище голову, сину, дочко Бога!
4.Зустріч з Ісусом
Це, в принципі, має бути першою причиною, чому варто сповідатися. Сам Ісус, який діє у сповідальниці через священника, є повністю для вас. Вам не треба хвилюватися, йдучи на сповідь. Не переймайтеся через священника, який може здаватися вам неприємним або навіть грубим. Ви входите на територію зустрічі з самим Ісусом. Все інше — неважливо. Це ваш із Ним час.
5.Відчинені двері
Сповідь і прощення відкривають нас на повноту зустрічі з Богом. Відходячи зі сповідальниці — чисті, з гідністю Божої дитини, — ви можете прийняти Тіло Христа у Причасті. Можете поєднатися з самим Богом. Це неймовірно! Дивовижно! Сповідь — це ключ, Євхаристія відчиняє двері, за якими чекає Він — Ісус.
Нехай сповідь ніколи не викликає у вас страху. Зовнішні чинники абсолютно неважливі. Йдеться про Ісуса. І про вас — про ваше життя. Будьте відважні!
«Що є в центрі: гріхи чи Отець, який пробачає все? До сповіді приступають не як людина, яку карають, яка має впокоритися, а як дитина, яка біжить в обійми Батька. А Батько підіймає нас у кожній ситуації, пробачає нам кожний гріх. Я дам вам маленьку пораду: після кожної сповіді залиштеся на кілька хвилин, щоб запам’ятати прощення, яке ви отримали. Збережіть цей мир у своєму серці, цю свободу, яку ви відчуваєте всередині» (Папа Франциск до молоді у Словаччині, вересень 2021 р.).