У базиліці святого Петра відбулася Літургія Страстей Господніх, яку очолив Папа Франциск.
Catholic News Service повідомляє, що богослужіння почалося з тихої процесії центральним нефом собору, після чого Папа деякий час стояв у мовчазній молитві перед головним вівтарем. Зазвичай він ставав на коліна, щоб, як заведено, лягти ниць на підлогу на знак поклоніння та покаяння; однак у нього постійно виникають труднощі з коліном.
Під час вшанування хреста, після проповіді, Папа молився в тиші, перш ніж поцілувати хрест, а потім підняти його вгору для поклоніння. У зв’язку з заходами безпеки, пов’язаними з пандемією коронавірусу, хрест розмістили перед головним вівтарем для поклоніння вірних з їхніх лав, без традиційного преклоніння колін і поцілунку ніг Розп’ятого.
Veneration of the Holy Cross in St. Peter’s Basilica on Good Friday pic.twitter.com/UJ5CcG3M2k
— Courtney Mares (@catholicourtney) April 15, 2022
Згідно з традицією, проповідь виголосив проповідник Папського двору, кардинал Раньєро Канталамесса. Vatican News повідомляє, що у своїй проповіді він зосередився на діалозі Ісуса з Пилатом, описаному у Євангелії від Йоана.
Проповідник Папського дому пояснив, що через діалог, який розпочався питанням Пилата: «Ти цар юдейський?», Ісус намагався вивести Пілата на «вищий план», щоб побачити, чи він просто не повторює звинувачення інших. Тому Ісус запитує його: «Кажеш те від себе, а чи інші про мене так тобі оповіли?»
У цьому діалозі, як пояснив кардинал, Ісус ставиться до Пилата як до душі, що потребує світла та правди, і цікавиться долею людини Пилата більше, ніж своєю власною долею. Таким чином, своїм закликом до істини Ісус хоче спонукати його прийти до тями, поглянути на речі іншими очима, поставити себе вище суперечки з юдеями. Але Пилат, наляканий таємницею, яку він побачив у словах Ісуса, залишає преторій, бурмочучи собі під носа: «Що таке істина?»
Сьогодні, як і тоді, людина знову задає собі це питання, сказав кардинал Канталамесса. Однак у незліченних дебатах про релігію та науку, віру та атеїзм Ісуса майже не згадують. Деякі навіть виходять за рамки скептицизму Пілата, відмовляючись від того, щоб ставити питання, тому що для них правди просто не існує! Усе відносно, ніщо не є певним!
«Внаслідок цього, — зазначив кардинал, — слово “Бог” стає порожньою посудиною, яку кожен може наповнити за бажанням. Однак саме з цієї причини Бог подбав про те, щоб надати зміст Своєму імені, і “Слово стало тілом”, а отже — істина стала тілом».
«Хоча деякі кажуть, що в світі занадто багато несправедливості та страждань, щоб вірити в Бога, зло, яке нас оточує, стає безглуздішим і безнадійнішим без віри в остаточний тріумф істини та добра і воскресіння Ісуса з мертвих, — сказав він. — Це обітниця і надійна гарантія того, що це станеться, тому що це вже почалося з Нього». Кардинал звернувся до вірних із проханням не залишати цей світ, як Пилат залишив преторій, з питанням без відповіді «Що таке істина?», тому що це питання стосується того, живемо ми задля чогось або ж даремно.
Кардинал Канталамесса також звернув увагу на слова Пилата: «Народ твій і первосвященики передали тебе мені» (Йн 18, 35). «Люди твоєї Церкви покинули тебе, дискредитували твоє ім’я жахливими вчинками. Чи варто нам ще вірити у тебе?, — питає Пилат». На це кардинал процитував слова Джона Толкіна з листа до сина: «Наша любов може охолонути, а наша воля — зруйнуватися через видовище недоліків, дурості і навіть гріхів Церкви та її служителів, але я не думаю, що той, хто колись мав віру, перетинає межу з цих причин. Це зручно, тому що має тенденцію відвертати наші погляди від нас самих і наших власних помилок на те, щоб знайти цапа-відбувайла».
На завершення кардинал Канталамесса зазначив, що цього року ми святкуємо Великдень серед шуму «бомб і вибухів неподалік звідси» і закликав «перекувати свої мечі на рала, а списи — на серпи» (Іс 2, 4). Він зауважив, що ці події нагадали нам, як структури світу можуть змінюватись із дня на день, як все минає та старіє. «Єдиний спосіб уникнути течії часу, який тягне за собою все, — це перейти до того, що не минає, і поставити ноги на тверду землю».
«Великдень, Песах — це перехід: прагнемо цього року відчути справжню Пасху», — сказав на завершення кардинал. — Тож звернімося до Того, Який триває вічно, вдаймося до нього серцем, доки перейдемо до Нього тілом»
Фото: Daniel Ibáñez/CNA
фінансово.
Щиро дякуємо!
