«Великодні заворушення на околицях шведських міст показують важливість інтеграції мігрантів у нашому суспільстві. Цього, на жаль, не відбулося», — визнав у розмові з Vatican News кардинал Андерс Арбореліус.
Він зазначив, що в Швеції були дуже бурхливі свята. «Дійшло до серйозних заворушень. У багатьох містах мусульмани-мігранти нападали на поліцію. Звісно, ми хочемо приймати потребуючих; але якщо їх прибуває забагато, їх нелегко інтегрувати», — додав ієрарх.
Кардинал Арбореліус нагадав, що шведська держава і суспільство дуже секуляризовані. Натомість ісламські мігранти — це люди глибоких релігійних переконань, вони інтерпретують світськість як ворожість.
Цього разу безпосередньою причиною заворушень стала акція, ініційована радикальним антиісламським політиком Расмусом Палуданом, який анонсував спалення Корану. Його ультраправа група спалила священну для мусульман книгу і збиралася зробити це знову. Противники антиісламських акцій теж вийшли на вулиці.
За повідомленнями медіа, антиісламська акція почалася 14 квітня 2022 р. в місті Лінчепінгу, а згодом перекинулася на сусіднє місто Норрчепінг. Наступного дня сутички між антиісламськими радикалами та мусульманами відбулися в Еребру, що в центральній частині країни, а також у передмісті Стокгольма. Протести пройшли і в Мальме — другому за величиною місті Швеції, яке має найбільший відсоток мусульманського населення.
У Норрчепінгу 17 квітня заворушення переросли у зіткнення мусульманських мігрантів із поліцією, яка відкрила попереджувальний вогонь, а демонстранти закидали поліцейських камінням. У Мальме вони підпалили автомобілі та сміттєві баки. Внаслідок протестів були поранені щонайменше 16 правоохоронців і знищено кілька автомобілів.
Кардинал Арбореліус зазначив, що хоча в Швеції наростає спротив щодо мігрантів, шведи проявили велику відкритість до біженців з України, які втікають від війни.
«Швеція прийняла показову кількість українських біженців. Останні дані говорять про 40 тисяч. Шведське суспільство дуже відкрите на них. Для мене це стало несподіванкою, бо останнім часом ми не спостерігали відкритості й солідарності щодо мігрантів. Але війна в Україні це змінила. Багато людей прийняли українців у себе вдома. У наших парафіях ми теж робимо, що в наших силах, щоб їх підтримати допомогти. Активно допомагає Карітас, зокрема, у боротьбі з рабством, оскільки ми бачили, що деяких українських жінок змушували до проституції. нашій дієцезії є двоє священників східного обряду. Вони дуже активні, намагаються допомагати біженцям. У Великдень вранці у нас була українська літургія, храм був повний. Я захоплююсь українцями, яких мені випало зустріти. Я постійно бачу їхні обличчя. Коли вони прийшли на Месу, то були огорнуті смутком, але наприкінці літургії на їхніх обличчях з’явилися усмішки. Було видно, що ця великодня радість щось означає для них. Гадаю, під час конфліктів і внутрішніх проблем Церква має поглибити свою віру у воскреслого Господа, в те, що Він живе в своїй Церкві, що Він переміг силу зла. Треба допомагати людям, щоб вони могли заново відкрити для себе це великоднє послання», — сказав єпископ Стокгольма.
фінансово.
Щиро дякуємо!
