Спілкуючись із журналістами під час повернення з Бахрейну, Папа Франциск відповів на запитання про зусилля Святого Престолу, спрямовані на припинення війни в Україні.
Також він поділився думками про ситуацію в світі, де війни сягнули масштабів «світової» війни, повідомляє Vatican News.
«Прошу вас про це як брат», — сказав Франциск, спілкуючись із журналістами на борту літака з Бахрейну до Італії. Папа попросив їх «бути пацифістами, виступати проти війн, боротися проти війни». Так він підсумував відповідь на запитання, що стосувалося війни в Україні. Його поставив представник іспаномовної спільноти журналістів, які супроводили його під час 39-ї Апостольської подорожі. У неділю, 6 листопада 2022 р., о 16:36 за місцевим часом літак приземлився в римському міжнародному аеропорту Ф’юмічіно.
Запитання під час пресконференції стосувалися міжрелігійного діалогу та стосунків з ісламом; сприяння визнанню ролі жінки в суспільстві та її прав; явища міграції; лиха сексуальних зловживань; ситуації, що склалася в Церкві в Німеччині. Антоніо Пелайо з «Vida Nueva» запитав:
«Святіший Отче, єдиний раз, коли під час цієї подорожі Ви говорили експромтом, це було коли ви згадували про “багатостраждальну Україну” та “мирні переговори”. Я хотів би запитати, якщо можете щось сказати, як іде справа з цими переговорами з ватиканського боку. І ще одне запитання: чи Ви говорили нещодавно з Путіним і чи маєте найближчим часом намір це вчинити?»
«Гаразд, насамперед: Ватикан постійно уважний щодо цього, Державний Секретаріат працює та працює добре. Я знаю, що Секретар [у справах стосунків з державами] архієпископ Ґаллаґер добре цим займається», — відповів Папа.
Франциск укотре нагадав про те, що наступного дня після початку війни він пішов до російського посольства, щоби «поговорити з послом, який є доброю людиною».
«Я знаю його вже шість років, відколи він приїхав. Він гуманіст. Пригадую коментар, який він тоді мені залишив: “Nous sommes tombés dans la dictature de l’argent” (ми потрапили в диктатуру грошей), говорячи про цивілізацію», — згадував Святіший Отець. За цієї нагоди він висловив готовність поїхати до Москви та переговорити з Путіним, якщо треба. «Мені дуже ввічливо відповів Лавров: мовляв, дякую, але на цей момент не потрібно», — додав він.
«Але відтоді наш інтерес був великий. Я двічі [тричі — Прим. ред.] розмовляв по телефону з президентом Зеленським; дещо більше з послом. Триває праця над зближенням, щоби знайти вирішення. Також і Святий Престол чинить те, що повинен, стосовно полонених, і так далі. Йдеться про речі, які завжди робляться, і які Святий Престол завжди чинив. А далі — проповідування миру», — сказав Папа.
Читайте також:
Папа про війну в Україні — хроніка заяв та ініціатив
«Мене вражає — і тому я вживаю слово “багатостраждальна” [дослівно: «martoriata» — «піддана мукам», «катована», від «martoriare» — «катувати, мучити»] — ота жорстокість, яка не притаманна російському народові, можливо… бо російський народ — це великий народ; це [жорстокість] найманців, солдатів, які йдуть на війну як на пригоду, найманців… Я волію думати так, бо маю велику пошану до російського народу, до російського гуманізму. Вистачить згадати Достоєвського, який до сьогодні надихає, надихає християн до осмислення християнства. Я маю велику прихильність до російського народу, як також велику прихильність до українського народу», — зазначив Святіший Отець. Папа ще раз розповів, що коли йому було 11 років, він знав одного українського священика [Степан Чміль, єпископ-салезіянець. — Прим. ред.], який навчив його прислуговувати під час української літургії. «Через це мені також дуже подобається українська літургія. Я опинився між двома народами, до яких маю прихильність, — додав він. — І не тільки я. Святий Престол провів чимало конфіденційних зустрічей, багато речей із позитивними результатами».
«А тепер, — продовжив Папа, — за нагоди цього запитання, хочу поскаржитися: протягом одного століття — три світові війни! 1914-1918, 1938-1945, і теперішня. Бо це світова війна, бо правдою є те, що коли імперії, з того чи іншого боку, слабнуть, то потребують вести війну, щоб почуватися сильними, як також для того, щоби продавати зброю. Бо сьогодні, на мою думку, найбільшим лихом у світі є виробництво зброї. Але ж прошу вас! Мені сказали, не знаю, чи це правда, чи ні, що якби протягом року не виробляти зброю, то поклалося би край голодові у світі. Індустрія зброї є жахливою».
У цьому контексті Наступник св. Петра згадав про портових робітників у Ґенуї, які кілька років тому відмовилися перевантажувати зброю на корабель у Ємен, де сьогодні діти не мають що їсти; згадав про поневіряння народу рохінджа, про М’янму — «це жахіття, що там діється»; про Сирію. Є сподівання, що в Ефіопії кровопролиття зупиниться, — але триває російсько-українська війна. «Повсюди перебуваємо в умовах війни і не розуміємо цього», — сказав Святіший Отець, знову розповівши про свої переживання від відвідування військових меморіалів, де на надгробках виписані імена молодих чоловіків. «Не хочу нікого обмовляти, але це торкнулося мого серця: коли відбувалося спогадування висадки в Нормандії, на відзначення зібралися глави держав і урядів. Так, справді, це був початок падіння нацизму, це правда. Але скільки юнаків полягли на берегах Нормандії? Кажуть, що тридцять тисяч… Хто згадує про цих юнаків? Війна сіє оце все. Тому ви, журналісти, будьте пацифістами, виступайте проти війн, боріться проти війни. Прошу вас про це як брат. Дякую», — сказав Папа.
фінансово.
Щиро дякуємо!
