Багато разів протягом історії, коли люди замислюють розпочати війну, вони переконані, що принесуть новий світ, переконані, що започаткують «весну». Але все закінчується брутальною та жорстокою «зимою», пануванням терору й смерті.
Так сказав Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси, яку очолив на американському військовому цвинтарі в Неттуно поблизу Рима.
З нагоди дня поминання всіх померлих, у четвер 2 листопада 2017 р. Папа здійснив візит до меморіального комплексу, де знайшли вічний упокій солдати США, що брали участь у так званій Італійській кампанії наприкінці ІІ Світової війни. Там він служив Євхаристію в наміренні всіх загиблих внаслідок війн. Прибувши на цвинтар, Святіший Отець зупинився на молитву біля кількох могил. Далі він перейшов до сакристії, де його привітали місцевий єпископ Марчелло Семераро, директорка цвинтаря та мери міст Неттуно й Анціо.
Розпочинаючи проповідь, Папа зазначив: присутніх зібрала надія. «Кожен з нас, — сказав він, — може повторити у своєму серці слова Йова, які ми почули в першому читанні: “Я знаю — Захисник мій живе, і останнім Він устане над порохом”. Надія знову зустріти Бога, надія знову зустрітися одні з одними, немов брати; й ця надія не розчарує».
Але, як зауважив далі Папа, «дуже часто надія народжується та пускає своє коріння серед численних людських ран, численних болів». Ці хвилини болю й страждання «спонукають нас поглянути на небо й сказати: я вірю, що мій Відкупитель живий. Зупинися, Господи».
«Саме така молитва, мабуть, зроджується в кожному з нас, коли дивимося на це кладовище: “Я впевнений, Господи, що перебуваю з Тобою. Впевнений у цьому”, — кажемо: “Але, прошу Тебе, зупинися. Ніколи більше. Нехай ніколи більше не буде війни. Вистачить того даремного кровопролиття”, — як говорив Бенедикт XV. Краще надіятися без цього знищення: молодь… тисячі-тисячі розбитих сподівань. “Не треба більше, Господи!” Саме це ми повинні сказати сьогодні, молячись за всіх померлих, але на цьому місці особливим чином за тих юнаків. Сьогодні, коли світ знову перебуває в стані війни та готується до того, щоб ще більше зануритися в неї. “Господи, ніколи більше”. Бо з війною втрачається все», – сказав Папа.
У цьому контексті Святіший Отець згадав стару жінку, яка, споглядаючи на руїни Хіросіми, з притаманною жінкам покірливою мудрістю, казала: «Чоловіки роблять усе для того, щоб оголосити та провадити війни, але, врешті, нищать саме себе». Саме цим, як наголосив проповідник, є війна: «самознищенням».
«Напевно, ця жінка, ця бабця втратила своїх дітей та онуків. Їй залишилися тільки рана в серці та сльози. Тож якщо сьогодні день надії, сьогодні також — день сліз. Сліз, які проливали жінки, коли отримували пошту: “Пані, Ви маєте честь, що Ваш чоловік — герой за Батьківщину, що Ваші діти — герої за Батьківщину”. Це сльози, про які людство сьогодні не повинно забувати, та гординя людства, яка не засвоїла уроку і, здається, не має бажання засвоювати його», — сказав Папа.
«Багато разів протягом історії, коли люди замислюють розпочати війну, вони переконані, що принесуть новий світ, переконані, що започаткують “весну”. Але все закінчується брутальною та жорстокою “зимою”, пануванням терору й смерті. Сьогодні молимося за всіх померлих, але особливо за тих юнаків, у той час, як чимало людей щодня гинуть під час битв триваючої поетапної війни. Молімося й за сьогоднішніх загиблих, за жертви війни, за невинних дітей. Ось які плоди війни: смерть. Нехай же Господь дасть нам благодать плакати».
Повертаючись до Рима, Святіший Отець відвідав меморіальний комплекс «Ардеатинські печери», де вшанував жертв масової страти, скоєної німецькою нацистською окупаційною владою Рима 22 березня 1944 року. Прибувши до Ватикану, він зійшов до крипти під базилікою св. Петра, де молився за упокій своїх попередників на Петровому престолі.
Фото: Reuters, CNS
За матеріалами: Радіо Ватикану