Не варто соромитися пропонувати допомогу: не «робити когось насильно здоровим», а саме запропонувати допомогу. Бо депресія — це така ж хвороба, як, наприклад, грип.
Як пояснити близькій людині в депресії, що це хвороба і її треба лікувати, — розповідає психотерапевт Андрій Лазецький.
— Тут варто визначити роль і межу можливостей. Друг чи близька людина не може бути психотерапевтом чи психіатром для свого друга. Завдання близької людини — це підтримка. А друге — допомогти усвідомити проблему, не йти до рішення. Запитувати: «А як би ти хотіла, щоб я тебе підтримав? Я бачу, що ти засмучена». Людині може бути достатньо, щоб із нею просто посиділи. Або: «Ти помічав, що став емоційно якось інакше реагувати на події? Я думала, це тимчасово, але вже триває довгенько». Тобто ставити більше запитань: щодо підтримки і щодо проблеми. Не казати відразу: «Слухай, я бачу, що тобі потрібен психіатр, бо в тебе щось недобре з головою». Це, навпаки, викликає агресію, тому потрібно лагідно, доброзичливо підводити до того, що, може, справді є якась проблема. Не руйнувати довіру — це дуже важливо. Люди в депресії дуже чутливі до неприємних закидів у свій бік. Тому — більше запитувати.
Можна використати приклад «свого знайомого» зі схожими проблемами, який звернувся до психіатра; виявилося, що в нього депресія, він став лікуватися й за місяць став краще почуватися, потім звернувся до психотерапевта і вже два роки не пам’ятає про депресію. Може, справді в оточенні є людина, яка мала депресію, і можна навести її як приклад. Тут важливіше вибудувати довіру і запитувати. Можливо, людина соромиться, що про це дізнаються інші. В такому уразі можна допомогти їй звернутися до спеціаліста так, щоб інші не знали, піти разом із нею. Отже, через підтримку можна змінювати ставлення людини в депресії до депресії.
Звісно, для терапевтичного рішення важливо, щоб людина сама захотіла вирішувати цю проблему з психотерапевтом чи психіатром — зокрема, медикаментозно. Важливо також знайти спеціалістів, яким ви довірятимете. Для цього можна спробувати демо-зустріч, просто поспілкуватися, відчути, як вам у спілкуванні, провести умовне «інтерв’ю» — це частіше практикують психотерапевти. Також можна знайти сторінки цих спеціалістів в інтернеті, подивитися, чи підходять вони по цінностях, чи подобаються зовнішньо, чи є якісь їхні професійні публікації, з якими можна ознайомитися. Цим також можна допомогти другу чи близькій людині в депресії — дати їй варіанти, до кого можна звернутись. Але є певна межа: якщо це важкий випадок і людина лежить, нічого не може і не готова робити, має суїцидальні схильності тощо, то можна звернутися до психіатра зі своїм занепокоєнням, попри відсутність волі хворого. Просто це буває дуже рідко.
Повністю розмову Альони Нестеренко з психотерапевтом Андрієм Лазецьким дивіться тут.
Читайте також:
Що таке депресія і чому це не міф
Як відрізнити депресію від професійного вигорання?
Як пояснити іншим, що у тебе депресія