Депресію часто можна сплутати з професійним вигоранням. Як відрізнити одне від іншого — розповідає психотерапевт Андрій Лазецький.
Перший критерій вигорання — це те, що ваш поганий настрій більше пов’язаний із роботою, а не з усіма сферами життя загалом. Тобто ви не отримуєте задоволення від роботи, але отримуєте його від інших речей: від спілкування з друзями, від хобі тощо. Потім розвивається емоційна глухота: спочатку — постійне переживання тривоги, роздратування (те, що ми називаємо емоційним стресом); пізніше вона призводить до того, що ви нічого не відчуваєте й починаєте виконувати свою роботу автоматично.
Далі все переростає в цинізм, у певне ставлення до людей, з якими ви працюєте, — це другий критерій. Частіше вигорання зустрічається в тих професіях, де потрібно спілкуватися з людьми або наявне те, що викликає негативні емоції, з якими ви здатні впоратися.
Третє — це негативне ставлення до себе, негативна оцінка себе. Є такий професійний термін, як «редукція професійних досягнень»: «я поганий лікар», «я поганий журналіст», «я поганий психолог», «я ні на що не здатний і взагалі не знаю, чи є який сенс у тому, що я роблю» тощо.
Тобто професійне вигорання схоже на депресію, але пов’язано з роботою. При вигоранні немає проблем із мисленням: можуть бути негативні думки, але мислення не уповільнене. Знижується активність — бо не хочеться працювати — і погіршується настрій. Але, знову ж таки, все це в межах професії.
І ще один критерій — більше щоб відрізнити депресію від поганого настрою: наша емоція реагує на ситуацію і вона є нормальною тоді, коли емоція адекватна ситуації. Приміром, якщо подія, що виникає, важлива для нас. Наприклад, людина, для якої робота на першому місці, і людина, для якої на першому місці сім’я, на звільнення реагуватимуть по-різному. Для першої людини адекватним буде плакати, сумувати, впадати у відчай; а для іншої адекватно — це трохи засмутитися, зустрітися з друзями, виговоритися і почати шукати нове місце роботи. А при депресії зовнішній світ стає не таким уже й важливим у викликанні негативних емоцій; самі емоції починають викликати інші негативні емоції, породжуються порочні цикли. Якщо в нормі — відбулася подія, ми засмутилися, минув час і ми переключилися на щось інше, — то при депресії людина залишається в цьому циклі негативних переживань. Часто депресії сприяють різні когнітивні викривлення, такі як акцент на негативних подіях і зневажання позитивних подій або максимальне узагальнення: як мені щось не вдалося, то я взагалі нічого не вмію.
Повністю розмову Альони Нестеренко з психотерапевтом Андрієм Лазецьким дивіться тут.
Читайте також:
Що таке депресія і чому це не міф
фінансово.
Щиро дякуємо!
