У Харкові вшанували репресованих польських офіцерів

Україна і Польща вшанували пам’ять польських офіцерів, розстріляних НКВС.

У жалобних заходах 25 вересня на цвинтарі жертв тоталітаризму, що поблизу селища П’ятихатки, взяли участь Президент Польщі Броніслав Коморовський, Прем’єр-міністр України Микола Азаров, а також родичі розстріляних НКВС у Харкові поляків та українців.

У складі делегації, що прибула до Харкова на заходи до 10-ї річниці відкриття Меморіалу жертв тоталітарного режиму, перебуває близько сотні військових і 178 представників польських родин, чиї близькі були розстріляні і поховані у Харкові. Загалом польська делегація налічувала триста осіб.

Окрім польських родин, на богослужіння на цвинтар до Харкова приїхали близько сотні українських сімей, чиї родичі були також розстріляні НКВС і тут поховані.

Загалом на цвинтарі у Харкові поховані 4300 розстріляних НКВС поляків та близько трьох тисяч представників різних національностей колишнього СРСР.

У промові на Меморіалі пам’яті жертв тоталітаризму, десять років із дня відкриття якого виповнилося цього року, Президент Польщі зазначив, що «ми тут зібралися, щоб помолитися, помолитися за жертви тих часів, за всіх, хто своїм життям служив правді, і хто допомагав донести до людей правду про ті часи».

Президент Польщі Броніслав Коморовський висловив сподівання, що колись Меморіал з’явиться і на четвертому, «особливому для поляків» місці: у Биківні під Києвом. Як повідомив професор Торуньского університету в Польщі Анджей Кола, польські фахівці поки не можуть отримати дозволів на проведення розкопок і ексґумаційних робіт під Києвом, а також у Білорусі, де теж є масові поховання польських військовополонених.

Прем’єр-міністр України Микола Азаров, у свою чергу, подякував Президентові Польщі за внесок у відкриття Меморіалу у Харкові.

Як розповіла пані Зоф’я Стефаняк, яка приїхала із Каліша, у Харкові похований її батько. Жінці було дев’ять років, коли він потрапив до табора у Старобільську, звідки згодом надіслав три картки.

«У кожному листі батько просив вислати йому теплий одяг. Але зробити це було неможливо, німці не дозволяли. Моя мати знайшла знайому у Львові і просила її вислати батькові посилку. Але прийшло повідомлення, що табір ліквідований і що з ним сталося невідомо…», – розповіла пані Стефаняк.

Жінка на цвинтарі у Харкові втретє. Минулого разу вона привезла звідси землю і поклала біля пам’ятнику жертвам Катині у Калішу.

За матеріалами: Радіо Свобода