Літургійні читання на 14 серпня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Похід із чесним Древом чесного і животворящого Хреста.
Свв. сімох мучч. Макавеїв, і матері їх Соломії, і старця Єлеазара.
Початок Спасового посту

Апостол
2 Кор 2, 4-15

4 З великим сумом і болем серця писав я вам, обливаючись слізьми, не для того, щоби засмутити вас, але щоб ви знали про ту надмірну лю­бов, яку маю до вас.
5 Якщо ж хтось засмутив, то не ме­не засмутив, але до деякої міри, щоб не перебільшити, — усіх вас. 6 Такому досить того покарання, що від багатьох. 7 Тому краще вам йому вибачити й потішити, щоби часом не охопив його великий смуток. 8 Так що прошу вас виявити до нього любов. 9 Втім, для того я і писав, щоби піз­нати вашу досвідченість, чи слух­няні ви в усьому. 10 Бо кому ви прощаєте щось, тому і я, адже коли я щось простив ко­му, то простив задля вас перед обличчям Христа, 11 щоб нас не перехитрив са­­та­на, бо його задуми нам добре ві­домі.
12 Коли ж я прийшов до Троади зві­щати Добру Звістку Христа, хоч ме­ні й були відчинені двері в Господі, 13 не мав я спокою для мого духа, бо не знайшов там мого брата Тита; попрощавшись з ними, я вирушив у Македонію.
14 Подяка Богові, який завжди робить нас переможцями в Христі й на кожному місці виявляє через нас любі пахощі свого знання. 15 Тому що для Бога ми є любими па­хощами Христа між тими, хто спа­сається, і між тими, хто гине.

Євангеліє
Мт 23, 13-22

13 Горе ж вам, книжники та фа­ри­­сеї, лицеміри, тому що ви зачиняєте Царство Небесне перед людьми! І самі не входите, і тим, які йдуть, не до­­зволяєте ввійти. 14 [Горе вам, книжники та фари­сеї, лицеміри, тому що ви поїдаєте хати вдовиць і про людське око довго молитеся! За це отримаєте дуже тяжкий осуд].
15 Горе вам, книжники та фари­сеї, лицеміри, які обходите море і су­ходіл, аби здобути бодай одного но­вонаверненого, а коли це ста­не­ть­­ся, то робите його сином геєни — вдвічі гіршим за вас!
16 Горе вам, проводирі сліпі, які говорите: “Хто клянеться храмом, то це нічого, а хто клянеться золотом храму, той винний”. 17 Безумні й сліпі! Бо що є більше: золото чи храм, який освячує золото? 18 І: “Хто клянеться жертовником, то це нічого, а хто клянеться даром, що на ньому, той винний”. 19 Cліпі! Що біль­ше: дар чи жертовник, який освячує той дар? 20 Отже, хто клянеться жертов­ником, кля­неться ним і тим, що є на ньому; 21 і хто клянеться храмом, кля­неться ним і Тим, хто живе в ньому; 22 і хто клянеться небом, кля­неть­ся Божим престолом і Тим, хто си­дить на ньому.

Хреста:

Апостол
1 Кор 1, 18-24

18 Тому шо слово про хрест є безум­ством для тих, хто гине, а для нас, які спасаємося, це — Божа сила. 19 Адже написано: Знищу мудрість премудрих, а розум розумних від­кину!
20 Де мудрий? Де грамотний? Де вчений віку цього? Хіба мудрість [цього] світу Бог не обернув на бе­зум­ство? 21 Оскільки світ своєю мудрістю так і не зрозумів Бога в Його Божій пре­мудрості, то Бог забажав спасти тих, хто вірить, безумством про­по­віді. 22 Бо юдеї вимагають чудес, а гре­ки шукають мудрості. 23 Ми ж проповідуємо розп’ятого Христа: для юдеїв — це спокуса, а для греків — безумство. 24 А саме для покликаних — і юде­­їв, і греків — Христа, Божу силу й Божу премудрість.

Євангеліє
Йо 19, 6-11, 13-20, 25-28, 30-35

6 Коли Його побачили первосвя­щеники й слуги, то закричали, гука­ю­чи: Розіпни, розіпни Його! Каже їм Пилат: Візьміть і розіпніть Його ви, бо я не знаходжу в Ньому провини. 7 Юдеї відповіли йому: Ми маємо За­кон, і за Законом Він повинен помер­­ти, бо видає себе за Божого Си­на!
8 Коли Пилат почув ці слова, то ще більше злякався. 9 Ще раз зайшов у преторій і ка­же Ісусові: Звідки Ти? Ісус не дав йо­му відповіді. 10 Каже Йому Пилат: Чому до ме­не не говориш? Хіба не знаєш, що маю владу Тебе відпустити і маю вла­ду розіп’яти Тебе? 11 Ісус йому відповів: Не мав би ти жодної влади наді Мною, якби не була вона тобі дана з висоти. Тому той, хто Мене видав тобі, має біль­ший гріх.
13 Почувши це слово, Пилат вивів Ісуса у двір, сів на місце судді, що зветься літостротон, — єврейською мовою: гаввата. 14 Була ж п’ятниця перед Пас­хою, близько шостої години. Він каже юдеям: Ось ваш Цар! 15 Тоді вони зчинили галас: Візьми, візьми та розіпни Його! Пилат їх запитує: Вашого Царя розіп’яти? Та первосвященики відповіли: Ми не має­мо царя, крім кесаря! 16 І тоді він видав Його їм на роз­п’яття. Ісуса взяли [й повели].
17 Несучи свій хрест, Він вийшов на місце, яке називається Череповище, — єврейською мовою: Голгофа, 18 де розіп’яли Його, і з Ним двох інших: з одного та з другого боку, а Ісу­са — посередині. 19 Пилат зробив напис і помістив на хресті. Було написано: Ісус На­за­рянин, Цар юдеїв! 20 Цей напис читало багато юдеїв, тому що місце, де розіп’яли Ісуса, було по­­близу міста, напи­са­но ж було по-єв­рейськи, по-грецьки і по-латинськи.
25 Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Ма­рія Клеопова і Марія Магдалина. 26 Побачивши матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус про­мовив до [своєї] матері: Жінко, ось твій син! 27 Потім звернувся до учня: Ось твоя мати! І відтоді взяв її учень до себе.
28 Після цього, знаючи, що все вже завершилося, каже Ісус, аби збулося Писання: Прагну!
30 Спробувавши оцту, Ісус ска­зав: Звершилося! І схиливши го­ло­ву, віддав духа.
31 Оскільки була п’ятниця, то юдеї, щоб не залишилися на хресті тіла в суботу, тому що був великий день ті­єї суботи, просили Пилата, аби перебили їхні голінки й забрали. 32 Тож воїни прийшли і перебили голінки першому й другому, роз­п’ятому з Ним. 33 Підійшовши до Ісуса, поба­чи­ли, що Він уже помер, і не стали перебивати Йому голінок. 34 Але один з воїнів списом про­колов Йому бік, і тут же витекли кров та вода.
35 А той, хто бачив, засвідчив, — і правдиве його свідчення. Він знає, що каже правду, щоб і ви повірили.