Папа Франциск, який перебуває в лікарні з 14 лютого, не брав участі у традиційній месі Попільної середи 5 березня 2025 року. Закономірно виникає питання, чи братиме понтифік участь у святкуванні Великодня, центральній події літургійного року Католицької Церкви.
Кілька прецедентів дозволяють передбачити таку можливість.
По-перше, неучасть Папи у Страсному тижні — не проблема для належного функціонування Церкви. «Папа може захворіти і пропустити важливу відправу літургійного року, як це вже було кілька разів протягом останніх років. Усе, що він має зробити, це доручити відправу Меси кардиналу», — каже французький каноніст, монс. Патрік Вальдріні.
У 2022 році Папа мав проблеми з коліном і тому не зміг взяти участь у святкуванні Великого Четверга. Він також скасував участь у Хресній Дорозі на Страсну П’ятницю у 2023 та 2024 роках через проблеми зі здоров’ям. Однак з моменту свого обрання у 2013 році він ще ніколи не пропускав Великодню Месу.
У 2020 році Страсний Тиждень також було зірвано через пандемію COVID-19. Основні події Пасхального Тридууму — з четверга по неділю — часто переносилися або скасовувалися, а Меси відправляли перед кількома десятками анонімних вірян.
Таким чином, на Страсну П’ятницю того року у Колізеї не було Святої Меси чи Хресної Дороги. Не було також омивання ніг у Великий Ччетвер і обряду передачі пасхального вогню під час Вігілії у суботу ввечері.
Ці численні зміни, однак, не послабили урочистості цього незвичайного Страсного Тижня, в якому дистанційно брало участь багато вірних з усього світу. Телеглядачі мали змогу побачити Папу Франциска, який самотньо стояв у порожньому нефі собору Святого Петра у Римі, вділяючи благословення Urbi et Orbi у день Великодня.
Читайте також: «Чати життя» Папи Франциска і справжня робота Церкви
Теоретично можливо святкувати Страсний Тиждень під час періоду sede vacante, який починається після відставки або смерті Папи. «У такому випадку колегія кардиналів, зібрана у конгрегаціях, ухвалила би курс дій. Кардинали, ймовірно, уникали би проведення конклаву під час Страсного Тижня», — каже монс. Патрік Вальдріні. Подібні випадки вже були в історії, останніми були конклави 1721 і 1769 років.
У 1721 році конклав тривав більше місяця і охоплював Страсний Тиждень. Сучасник повідомляє, що протягом цього тижня кардинали «продовжували звичайне голосування, за винятком пасхального ранку, коли вони виконували свої акти християнської побожності, відправляючи Святу Месу».
У 1769 році конклав тривав більше трьох місяців і був зірваний під час Страсного Тижня через прибуття до Рима імператора Йосифа II. Незважаючи на чинні правила, йому було дозволено зустрітися з кардиналами, навіть якщо вони брали участь у конклаві, і, згідно з літописцем, він навіть мав змогу переглянути виборчі бюлетені.
Літописець також повідомляє, що на честь свого гостя кардинали «вирішили підсвітити купол і фасад ватиканської базиліки ввечері Великодньої Неділі».
Ще одним пам’ятним Страсним Тижнем був той, який відбувся за кілька днів до смерті Івана Павла ІІ у 2005 році. Доктор Ренато Буццонетті, особистий лікар Йоана Павла ІІ, повідомляє, що понтифік безуспішно намагався відкласти процедуру трахеотомії наприкінці лютого 2005 року, щоби мати можливість святкувати Великдень.
Папа втратив здатність чітко висловлюватись, і його нарешті виписали з лікарні за тиждень до Вербної Неділі. Урочисте відкриття Страсного Тижня очолив кардинал Камілло Руїні, вікарій Рима, а понтифік спостерігав за церемонією з вікна свого кабінету в Апостольському палаці. «Нездатний говорити, він ледве зміг помахати оливковою гілкою», — згадує Ромільда Феррауто, тодішня журналістка Радіо Ватикану.
Оскільки його стан не покращувався, Йоан Павло II делегував кардиналам головування на кожній відправі і мусив відмовитися від Хресної Дороги у Страсну П’ятницю. Тоді Ватиканський телевізійний центр встановив відеозв’язок з приватною каплицею Папи, показуючи його спину, коли він сидів перед екраном, стежачи за богослужінням.
Під час останнього стояння Хресної Дороги Йоан Павло ІІ тремтячими руками взяв розп’яття і притис його до себе. «Це був момент великих емоцій, справді незабутній. Кардинал Ратцінґер замінив його на літургії, і його роздуми того вечора відіграли велику роль у його подальшому обранні», — згадує Ромільда Феррауто.
У Великодню Неділю Йоан Павло ІІ з’явився у вікні Апостольського палацу, а Месу відслужив Державний Секретар Анджело Содано. Сильно страждаючи, Папа тремтів і не зміг вимовити слова благословення Urbi et Orbi. Натомість він обмежився помахом руки перед натовпом вірних, присутніх на площі Святого Петра.
«Можливо, для мене краще було би померти, якщо я не можу виконувати довірену мені місію… Нехай буде воля Твоя… Totus tuus», — кажуть, що такі слова він сказав своєму секретарю Станіславу Дзівішу. Йоан Павло ІІ з’явився на публіці лише один раз, у середу, 30 березня, а вже 2 квітня його не стало.
фінансово.
Щиро дякуємо!
