Благо дитини? Не має значення. Благо матері? Не суттєве. По суті, аргументи прихильників абортів зводяться до економічних міркувань. Такий висновок можна зробити з виступу Челсі Клінтон, віцепрезидентки Фонду Клінтона.
Челсі Клінтон нещодавно з’явилася на проабортній панелі на South by Southwest (SXSW) 2025 разом із президенткою Центру репродуктивних прав Ненсі Нортап, генеральною директоркою Bumble Елізабет Монтелеоне та президенткою Інституту досліджень жіночої політики Джамілою К. Тейлор.
Економіка, відірвана від демографії
Доповідачки з великим красномовством намагалися описати, скільки негативних наслідків пов’язано зі скасуванням рішення у справі «Роу проти Вейда» (на підставі якого аборти були легалізовані у США), стверджуючи, що легалізувати аборти необхідно. Найбільше шокує те, що їхні аргументи були переважно економічними і соціальними. Навіть сама назва панелі виражала таке ставлення: «Репродуктивна свобода: добра для працівників, добра для бізнесу». На думку прихильників дітовбивства, аборти потрібні, щоб не заважати професійній кар’єрі жінок та забезпечити брак дефіциту жінок на ринку праці. Це має бути «справжнім благом суспільства». Проте спікерки не ставили питання, для кого цей ринок праці і кому має служити вся економіка, якщо немає дітей, немає майбутніх поколінь.
Челсі Клінтон є віцеголовою Фонду Клінтона; вона має ступінь доктора філософії в галузі міжнародних відносин. Вона також є продюсеркою документального фільму «Журавскі проти Техасу», що був створений після судового позову, поданого кількома жінками Техасу — зокрема, Амандою Журавскі. Жінки стверджували, що їм було відмовлено в необхідних абортах. Необхідних? Жодній із цих жінок не був потрібним аборт за медичними показаннями. Вагітність не загрожувала їхньому життю і здоров’ю. Так, лікарі викликали пологи у пані Журавскі; але викликати пологи і народити живу дитину — це одне, а вбити дитину в утробі матері — зовсім інше. Прихильники абортів, здається, цього не помічають.
То не аборти відкрили жінкам ринок праці
За відсутності переконливих медичних аргументів Челсі Клінтон посилається на економічні причини. За її словами, доступ до абортів «це не лише питання здоров’я та благополуччя пацієнтів — це питання здоров’я суспільства, економіки й податків». Раніше вона заявляла, що «американські жінки, які почали працювати в періоді з 1973 по 2009 рік, додали економіці три з половиною трильйони доларів».
Її аргументація зводиться до того, що відмова від материнства та вбивство ненароджених дітей — виправдані, щоб «американська економіка» могла розвиватися. В основі цих тверджень лежить переконання, що матері, які вирішили залишитися вдома, щоб виховувати дітей, не роблять такого великого внеску в суспільство, як жінки, які вирішили не виховувати дітей. Це підштовхує до думки, ніби поєднувати професійну кар’єру з вихованням дітей неможливо — що явно не відповідає дійсності. Але навіть якщо конфлікт насправді виник і важко примирити одне з іншим, — в інтересах суспільства є не відмова від народження й виховання дітей, а надання жінці належної підтримки: чи то у вигляді допомоги по догляду за дитиною, чи то наданням дошкільного та іншого догляду.
Під час дискусії Тейлор сказала, що Техас втрачає 16 мільярдів доларів на рік через обмеження на вбивство ненароджених дітей, а Сполучені Штати загалом через це втрачають 68 мільярдів доларів на рік. Але, як пише авторка Live Action News Крісті Бертон Браун,
«Аргумент про те, що легалізація абортів відкрила ринок праці для жінок, є абсолютно хибним. Жінки були робочою силою задовго до того, як [закон у справі] Роу ухвалили 1973 року. Фактично, процес залучення жінок до професійних ролей триває з часів Другої світової війни. Багато жінок під час війни влаштувалися на роботу через потребу; сьогодні Міністерство праці США визначає Другу світову війну як поворотний момент для зростання зайнятості жінок поза домом».
Про це свідчить офіційний урядовий звіт:
«Коли чоловіки пливли через Атлантику і Тихий океан на війну, жінки були покликані зайняти свої місця на виробничій лінії. War Manpower Commission — федеральній агенції, створеній для збільшення виробництва військових матеріалів, було доручено наймати жінок для роботи, необхідної для ведення війни».
Але навіть якби проігнорувати цей факт, залишається питання: чому пані Клінтон не спало на думку, що понад 63 мільйони немовлят, абортованих у США з 1973 року, також зробили би величезний економічний внесок? Аргументація, використана однією з найвідоміших прихильниць абортів, просто прикро слабка; її неможливо захистити навіть з економічного погляду. Зрештою, йдеться не про благополуччя дітей, не благополуччя матерів і навіть не про економіку — а просто про гроші, які зароблять абортарії.
фінансово.
Щиро дякуємо!
