Ми знаємо, що радість — одна з найважливіших ознак християнина, а вміння знаходити сенс у стражданнях може бути джерелом віри та свідченням для інших.
Але що робити, коли нам не вдається побачити «світлий бік» речей?
Свята Тереза з Лізьє, відома своїм «Малим шляхом», жила своєю любов’ю до Бога у найпростіших і найбуденніших справах повсякденного життя.
Однак вона постійно стикалася зі знеохоченням. Хоч вона прагнула бути святою, вона часто відчувала, що це перевищує її можливості. І ось що вона вирішила зробити!
Щоразу, коли зневіра спокушала святу Терезу, її природною реакцією було «Я не можу цього зробити!» Але тієї ж миті вона скеровувала своє серце у бік надії й оптимізму, бо знала, що Бог не вимагатиме від неї неможливого.
У своїй автобіографії «Історія однієї душі» свята Тереза пише, що, приступивши до Першого Причастя у віці 11 років, вона зробила три постанови:
1.«Я буду боротися зі своєю гординею». Цим свята Тереза нагадує про важливість смирення як стежки до її «Малого шляху». Знеохочення було для неї однією з форм гордині.
2.«Я довірю себе Діві Марії, молячись Memorare». Memorare («Згадай») — це старовинна марійна молитва, яку приписують святому Бернаду з Клерво. Ось як нею молитися.
Українською мовою:
Згадай, о Пресвята Діво Маріє, що ніхто ніколи не чув, щоб Ти залишила того, хто звертається до Тебе, кличе Тебе на допомогу, заступництва Твого просить. Отож і я з довірою приходжу до Тебе, Діво над дівами й Мати; звертаюся до Тебе, як грішник, що плаче, перед Тобою стаю. О Матір Слова! Милостиво прошу: не погордуй моїми словами, а почуй їх і ласкаво вислухай. Амінь.
Латинською мовою:
Memorare, O piissima Virgo Maria, a saeculo non esse auditum, quemquam ad tua currentem praesidia, tua implorantem auxilia, tua petentem suffragia, esse derelictum. Ego tali animatus confidentia, ad te, Virgo Virginum, Mater, curro, ad te venio, coram te gemens peccator assisto. Noli, Mater Verbi, verba mea despicere; sed audi propitia et exaudi. Amen.
3.«Я не втрачу надії». Це здається простим і навіть очевидним, але святій вдавалося долати відчуття зневіри, просто сказавши собі, що вона не дозволить собі занепасти духом. Серце, сповнене довіри до Бога, знає, що Він має для нас найкращий план, незалежно від нашої поточної ситуації. Наше прагнення святості не тільки можливе — воно є плодом бажань самого Бога, який не змушує нас хотіти нездійсненних речей.
фінансово.
Щиро дякуємо!
