У неділю, 14 квітня 1912 року, отець Томас Байлз відслужив Месу на борту «Титаніка» лише через чотири дні після його історичного відплиття. Це була перша неділя після Великодня.
Ті, хто були на борту і вижили, згадували згодом, що його проповідь була про молитву як рятівну зброю і про Таїнства як засоби порятунку душі у випадку кораблетрощі.
Отець Томас плив з Англії до Нью-Йорка на запрошення свого молодшого брата, щоб відслужити його весільну Месу. Тієї фатальної ночі він йшов верхньою палубою, одягнений у пальто, і молився Бревіарій, коли «Титанік» зіштовхнувся зі смертоносним айсбергом.
Як і капітан корабля, отець Байлз залишився на борту, щоб молитися і сповідати людей. Йому двічі пропонували місце у рятувальній шлюпці, але він відмовився, бо навколо нього скупчилися люди, просячи благословення та відпущення гріхів. Він навіть спустився під палубу, до третього класу, де були місця для прислуги і простих робітників, багато з яких були католиками.
Там він вислухав сповіді і очолив молитву Розарію для пасажирів, приречених загинути разом із кораблем. Ті, хто вижив, згодом казали, що чули його голос — він вигукував молитви, а люди відповідали йому різними мовами. Найголоснішими були благання: «Свята Маріє, Мати Божа, молись за нас, грішних, нині і в годину смерті нашої, амінь…»
О 2:20 ночі корабель остаточно опустився у води Атлантики і зник там назавжди. Під час трагедії загинуло понад 1500 людей — серед них був і отець Томас Байлз, тіло якого так і не знайшли.
Кілька днів потому у Брукліні Вільям Байлз, брат загиблого, і його наречена взяли шлюб під час скромної читаної Меси, яку відслужив інший священник, друг нареченої. Після церемонії вони переодяглися у жалобний одяг і повернулися до того ж храму на панахиду.
Через рік Вільям із дружиною поїхали до Рима, де мали приватну аудієнцію з Папою Пієм Х, який чув історію отця Байлза. Понтифік сказав Вільямові, що його брат — мученик за віру.
Але попри це визнання, рух за офіційну канонізацію отця Томаса Байлза виник лише у 2015 році. Його очолив отець Ґрем Сміт, тодішній настоятель храму святої Єлени — парафії, в якій служив загиблий священник. Отець Сміт сказав про героїчну самопожертву отця Байлза:
«Він надзвичайна людина, яка віддала своє життя за інших. Треба, кажучи старовинною мовою, винести його до слави вівтаря, тобто, щоб Ватикан визнав його мучеником Церкви. Ми сподіваємося і молимося, щоб його визнали одним зі святих нашого канону».
Хоча справа залишається відкритою, станом на сьогодні вона недалеко просунулася. Заступництву священника з «Титаніка» ще не приписували жодних чудес, але його досі пам’ятають як взірець самопожертви у найжахливіших обставинах.