Проповідь о. Миколи Мишовського на понеділок XVIII Звичайного тижня, рік І (РКЦ).
«Коли Ісус почув про смерть Йоана Хрестителя, відплив звідти човном у пустинне й самітне місце; народ же, довідавшись про це, пішов за Ним з міст пішки. А вийшовши Ісус, побачив силу народу і змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих. Якже настав вечір, підійшли до Нього Його учні й кажуть: «Пусте це місце та й час минув уже. Відпусти людей, нехай ідуть по селах та куплять собі поживи». А Ісус сказав їм: «Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти». Вони ж мовлять до Нього: «Ми маємо тільки п’ять хлібів і дві риби». Тоді Він каже: «Принесіть Мені їх сюди». І, звелівши народові посідати на траві, взяв п’ять хлібів і дві риби, підвів очі до неба, поблагословив і розламав ті хліби, і дав учням, а учні — людям. Всі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, дванадцять кошів повних. Тих же, що їли, було яких п’ять тисяч чоловіків, окрім жінок та дітей».
Літургійні читання — тут.