Статеве єднання чоловіка й жінки — це втілений у подружжі найвищий прояв ставлення Бога до людини.
Про Божий задум щодо шлюбу і чотири риси Його любові — розповідає доктор теології, пані Орися Уська
У Божій любові до людини можна визначити такі чотири риси.
Перша — любов Бога вірна: ніщо не може змусити Бога розлюбити людину; Він любить назавжди. Саме це має проголошувати акт між чоловіком і жінкою: їхня любов — вірна; це — «лише ти» й «лише тобі», поки смерть не розлучить.
Друге — любов Бога вільна. Неможливо віддати комусь те, що вже віддав іншому. У тотальному дарі людина не може подарувати себе комусь іще — це все одно що вкрасти. Якщо моє тіло стало даром для когось, то зв’язок, який цим формують двоє людей, — нерозривний. Якщо він прийнятий у Божій присутності, то він дійсний до кінця. І в цьому — свобода людини, якою вона може розпоряджатися, вибирати добро. Вона або має її, або не має.
Третя риса — Божа любов повна. Я не можу дати іншій людині щось частково, а решту залишити собі. Бо Бог робить інакше. Він не пожалів для нас нічого, навіть свого Сина. Він принизив себе ще до того, як Христос прийшов у світ: Він поступився місцем, щоби вмістити нас. Коли Бог щось уділяє від себе, то Він дає це повністю. Щоб Адам міг жити, Бог вдихнув у нього подих життя — свій подих. Бог дає себе повністю, не залишає для себе щось у резерві. Тому сексуальний акт має бути повним. Тим, що жінка вступає з мужчиною в сексуальне співжиття, вона стверджує, що вона повністю належить йому: від голови до п’ят, від емоцій до розуму. Вона стверджує, що хоче бути даром для нього. Те, що жінка раніше сказала словами, зараз вона підтверджує тілом. І так само чоловік.
І четверта характеристика Божої любові — вона плідна. Божа любов завжди відкрита на життя. Щоразу, коли Бог приходить до мого серця, Він залишає там надприродне життя. Щоразу, коли ми приймаємо таїнство — Євхаристії, сповіді чи інше, — Бог лишає в нас нове життя. Що людина з ним зробить — залежить від неї: наскільки вона готова з Богом співпрацювати; виношувати це надприродне життя, годувати, доглядати. Таїнства діють «ex opera operatum» — «силою самого звершення», тобто вони ефективні, діяльні й реальні з Божого боку щоразу, коли їх відправляє уповноважений священник.
Бог кличе до більшого
Усе, що пов’язано з будь-яким сексуальним актом до шлюбу, — не відповідає жодній із цих чотирьох рис, не виконує жодну з цих функцій.
У кожному законному сексуальному акті (якщо він до того ж без контрацепції; якщо він без примусу; якщо це акт взаємного дарування і любові) чоловік і жінка є пророками Божої любові. Вони стверджують, що Бог любить так: вірно, плідно, повно й вільно. У будь-якому сексуальному акті, в якому люди не виконують чогось із цих чотирьох умов, вони брешуть світові. Вони стають антипророками.
Якщо це, наприклад, секс із контрацептивами, навіть у подружжі, то ми кажемо неправду — що Божа любов неплідна; що Він трошки полюбив, трошки не полюбив; там залишив життя — там не залишив. Ми тоді не відображаємо всю ту красу, яку Бог хоче, щоб чоловіки і жінки показували у своїх тілах. Якщо це дошлюбний секс, то не можна сказати, що це — повнота. Бо те, що чоловік і жінка роблять тілами, має бути наслідком того, що перед тим було сказано словами.
Але якщо люди перебувають зараз у таких [не‑Божих] стосунках, це не применшує їхньої цінності для Бога, не означає, що Він їх не любить. Бог їх любить і кличе до більшого. Тому нехай ці слова не будуть осудженням чи тягарем, а стануть світлом, яке допоможе впустити Його любов у цю ситуацію.
Повністю розмову з пані Орисею Уською — дивіться тут.
Читайте також:
Як самотнім людям жити своєю сексуальністю?
Поради батькам, як виховувати в дітях здорову сексуальність
Хлопець робить дівчині комплімент: що вона сексуальна. Як їй реагувати?
Чому важливо зберігати цнотливість до шлюбу?
фінансово.
Щиро дякуємо!
