Питання: У Церкві мало говорять про наше тіло. Разом із тим ми багато чуємо про те, що треба зберігати свою цнотливість до шлюбу, — але не всі розуміють, чому.
Відповідає доктор теології Орися Уська.
Цнотливість як чеснота чистоти
Більшість людей зводять це питання до технічного боку. Цнотливим ми зазвичай називаємо того, хто чогось не робив, відштовхуючись від негативного. Марія була Дівою, і ми, «за замовчуванням», вважаємо, що бути дівою означає не мати сексуальних стосунків; що Марія не вступала в сексуальний акт не лише з Йосифом, а взагалі ні з ким. Так каже маріологія, але це так зване негативне визначення — від заперечення: чого не було або чим це не є. Натомість із погляду позитивного визначення, коли ми кажемо, що хтось «цнотливий», — то це людина цілісна, яка має інтегровані, повністю об’єднані дух, душу й тіло. Йдеться про цнотливість як про чесноту чистоти.
Отже, в чому полягає чистота? Ми розуміємо, що людина свою чистоту має пильнувати, дбати про неї від народження до самої смерті. Є також поняття «чистота подружнього ложа» — наречені повинні бути в чистоті на день укладення шлюбу. Тому у нас дуже часто цнотливість як відсутність сексуальних актів із кимось сприймається як заборона, що потім знімається. І все, що людина тримала в собі, вона в момент одруження відпускає; всі ці почуття, емоції, бажання — звільняються, і людина йде у них на повідку. А цнотливість — це не задоволення пожадання, це — відкуплення пожадання.
Чому Церква вчить дбати про чистоту і цнотливість
Пожадання увійшло у світ, в історію людства, коли людина, тобто Адам і Єва, перервала стосунки з Богом. Кожен чоловік має щось від Адама, кожна жінка — від Єви. Вони є архетипами людини. Адам повноту своєї чоловічості отримував від Бога, й тоді міг Єві дарувати себе. Вона повноту своєї жіночості — прагнення бути поміченою, бути любленою, бути наповненою — теж отримувала від Бога, й тоді вділяла себе Адамові. Цей взаємний обмін любові та прийняття між ним і нею був тим, чого насправді хоче кожне людське серце, й відповідно — кожне людське тіло і кожен дух.
Досвід первинної єдності Адама і Єви, тобто того моменту, коли вони були разом і відчували цю єдність між собою, показує: все, що Бог створив, було дуже добре; ідея єдності чоловіка і жінки в одному тілі — дуже добра. Тому Церква стоїть на захисті чистоти подружнього ложа: не тому, що з ним пов’язано щось чорне і брудне, а через те, що там може діяти все, заради чого Бог це задумав і що є дуже добрим; Церква пильнує Божий дім.
Повністю розмову з пані Орисею Уською — дивіться тут.
Читайте також:
Як самотнім людям жити своєю сексуальністю?
Поради батькам, як виховувати в дітях здорову сексуальність
Хлопець робить дівчині комплімент: що вона сексуальна. Як їй реагувати?
фінансово.
Щиро дякуємо!
