Переживати здорову сексуальність допомагає саме виховання. Як батькам у наші часи виховувати у дітей здорову сексуальність?
Відповідає доктор теології, пані Орися Уська.
Наведу такий приклад. У будь-якому авіаперельоті на початку польоту бортпровідники поводять інструктаж безпеки. Одне з правил: якщо в літаку падає тиск, то першим кисневу маску надягає дорослий, щоб бути здатним діяти далі, а потім уже надягає її дитині. Бо нам здається, що треба робити навпаки: спочатку рятувати дитинку, а я вже якось там; я вже пожила, а вона ще ні.
Насправді ці правила дуже мудрі, бо ти не можеш дати дитині те, чого не отримав сам. Рідко хто з нас змалку отримав здорове навчання Церкви про людську сексуальність, про красу буття чоловіком і жінкою. І перше, що треба зробити, — це «надягнути маску самому». Мірою свого зростання ми усвідомлюватимемо, наскільки ми люблені, наскільки нас любить Той, який покинув Батька — а Ісус у певному розумінні покинув свого Батька, ставши людиною, одним із нас; який покинув Матір — залишив Марію, пішов на хрест, щоби стати з нами одним тілом.
Вимір заручин ми переживаємо не тільки, як Церква, як Його Тіло. Ісус проживає цей період із нами не тільки як із людством, а конкретно зі мною — чи то з чоловіком чи з жінкою; з кожним представником людської раси. Він хоче вступити в такі стосунки, моделлю чи знаком яких є подружжя. Мірою того, як я переживатиму цей вимір — що я люблена, що я бажаний, що Ісус залишив усе, щоб мене знайти, — я зможу транслювати, показувати це іншим. Діти зчитують це автоматично. Їм не треба дуже багато пояснювати — треба відповідно поводитися. Коли ми дозволяємо своєму серцю бути вразливим, коли ми в контакті з собою, — ми робимо це через добро, правду і красу. Бог промовляє до нас не лише через Святе Письмо і Таїнства. Ми відчуваємо Його присутність не тільки на Святій Месі чи Літургії годин або в таких місцях, де ми вважаємо, що Він є. Він — Творець усього світу, і в усьому, що ми любимо, ми насправді шукаємо Його. Тому — друге: діти насамперед копіюють, наслідують те, що роблять батьки.
Третє — це здорова катехиза. А першими вихователями й катехизаторами дітей є їхні батьки. Ісус запрошує, Він постійно шукає, постійно «виливає» свою любов. І якщо ми робимо хоча б мікрокок Йому назустріч, Він просто «заливає» нас любов’ю. Він — марнотратний Бог. Він не рахує того, що нам дає, — а дає Він значно більше, ніж ми спроможні прийняти. Прикладом цього, до речі, є кількість сперматозоїдів, які продукує чоловік; їх мільйони. І тільки один із них прийме яйцеклітина. Про що нам говорить теологія чоловічого тіла? Про те, що так робить Бог. Він виливає у світ дуже багато того життя, яке Він хоче дати. Ми ж здатні прийняти лише трішки. Тому починати варто з себе: «киснева маска» допомагає, а далі ми будемо знати, що робити.
«Ідіть, зробіть учнями всі народи», — це те, що почули апостоли, і це те завдання, яке отримав конкретно Петро. Але поставі Петра передувала постава марійна: Марія, яка прийняла Слово. Ми зазвичай хочемо щось робити, — а дуже важливо «бути». Просто сфокусуватися, щоб бути любленим, щоб дозволити себе любити, щоб відкритися на Божу любов. Тоді ми стаємо «вогненними» чоловіками й жінками, «неопалимою купиною»; ми «горимо» і не згораємо. У таку Церкву захочуть прийти люди; діти захочуть стати такими. Коли ми закриваємо серце, закриваємо ерос і не впускаємо туди Бога, то стаємо «сухими». Кому потрібна така релігія?
Повністю розмову з пані Орисею Уською — дивіться тут.
Читайте також:
Як самотнім людям жити своєю сексуальністю?