Вступною промовою Вільнюського архієпископа та Голови Ради Єпископських Конференцій Європи на Мальті розпочалася Пленарна Асамблея Ради Єпископських Конференцій Європи. Він, зокрема, вказав на приклад святого Йосафата для сучасної Європи, виокремивши також виклики, пов’язані з широкомасштабною війною, що вже другий рік триває в Україні.

Виклики, що стоять перед Церквою в Європі, є дуже широкими. Архієпископ Ґінтарас Ґрушас, Голова Ради Єпископських Конференцій Європи (ССЕЕ), окреслив їх у своїй розлогій промові, відкриваючи пленарну асамблею цього колективного органу. Очільники єпископатів і їхні делегати, які представляють католицькі спільноти 45 країн континенту, зібралися на щорічне засідання на Мальті. Асамблея триває від 27 до 30 листопада 2023 року, повідомляє Vatican News.

За прикладом і заступництвом святих

Після інституційних привітань, Голова ССЕЕ окреслив виклики, що стоять перед Європою в «драматичний для континенту час», адже вже другий рік пленарна асамблея відбувається в той час, «коли в самому серці нашого континенту триває війна». Однак, дивлячись на приклад святого Йосафата, 400-річчя з дня смерті якого припадає на цей рік, архиєпископ Ґрушас нагадав, що Європа має «історії святості, які об’єднують нас і здатні облегшити рани історії». «Цей ювілей може багато чого сказати сьогоднішній Європі. Святий Йосафат був стійким захисником християнської єдності та ревним проповідником Євангелія, свідком тісних зв’язків між народами Європи, зв’язків, які виходять за межі політичних диспутів», – сказав він, побажавши: «Нехай же приклад святого Йосафата та багатьох святих і мучеників, свідків Євангелія, яких ми покликані пізнавати й наслідувати, допоможе нам відновити наші зв’язки, визнати нашу спільну історію, будувати об’єднану, мирну та процвітаючу Європу».

Прагнучи справедливого миру

Говорячи про виклики в Європі, серед пріоритетних є виклик миру. Вільнюський Архиєпископ нагадав, що нещодавня асамблея Синоду у Ватикані проходила тоді, коли терористичні атаки ХАМАСу спровокували військову ескалацію Ізраїлю в секторі Гази. Вже другий рік поспіль, додав ієрарх, «війна в Україні не перестає ставити перед нами питання», також і тому, що «потік біженців до європейських країн вимагає додаткових зусиль від наших Церков, які взяли на себе зобов’язання надавати не лише гуманітарну допомогу, але й душпастирську опіку тим, кого вони прийняли». «Ми сподіваємося, що незабаром буде досягнуто порозуміння щодо справедливого миру, з повагою до міжнародного права, яке є однією з найбільших жертв цієї ситуації», – сказав він.

Трагедія сексуальних зловживань

Голова CCEE підкреслив відповідь Церков континенту на трагедію сексуальних зловживань, згадуючи також про оприлюднення в різних країнах рапортів про ці явища і знову просячи вибачення у постраждалих, запевнивши у зусиллях, спрямованих на те, щоб це більше не траплялося. «Церква, – додав він, – проходить важкий і болісний процес очищення і примирення». Архиєпископ Ґрушас нагадав, що «справжнє обличчя Церкви – це не обличчя зловживань»: «Ми з гордістю скеровуємо погляд на наших численних священиків і богопосвячених осіб, які щодня приймають, супроводжують і втішають багатьох наших братів і сестер, допомагають найменшим у суспільстві, поширюють Євангеліє навіть ціною власного життя. Ми дякуємо їм за їхнє великодушне служіння та євангельське свідчення».

Переслідування християн

Іншим викликом є проблема переслідуваних християн: у звітах йдеться про те, що християнство є найбільш переслідуваною релігією у світі, але фактом є те, що переслідування мають місце і в Європі. Архиєпископ процитував останній щорічний звіт Обсерваторії з питань нетерпимості та дискримінації християн в Європі, опублікований 16 листопада, в якому задокументовано, що в 2022 році було зафіксовано 748 випадків антихристиянської дискримінації в 30 різних країнах Європи, що є експоненціальним зростанням у порівнянні з 519 випадками, задокументованими в 2021 році.

Захист життя

Церква в Європі також повинна запитувати себе про теми життя. Ієрарх перерахував деякі з останніх випадків: від смерті маленької дівчинки Інді Ґреґорі, яка була санкціонована англійськими суддями, до пропозиції включити право на аборт в Конституцію Франції, аж до закону, що дозволяє евтаназію дітей в Голландії. «Європейська тенденція, – констатував архиєпископ Ґрушас, – здається визначеною, перебуваючи на похилій площині, дедалі більше скочуючись від культури життя до культури смерті». Голова Ради Єпископських Конференцій Європи окреслив зобов’язання єпископів працювати над «новою культурою життя, яка включає в себе піклування про ненародженого, про зачату дитину, про невиліковно хворого, а також про бідного, про вимушеного мігранта і про всі жертви, з якими ми стикаємося».

В єдності з усіма

У своєму зверненні Голова CCEE також звернув увагу на виклики, породжені розвитком штучного інтелекту, на які слід дивитися із захопленням, але не відкидаючи етичне бачення, щоб наука була для людини, а не проти людини. На завершення архиєпископ Ґрушас закликав відповідати на всі виклики «з європейським і християнським духом, який занадто довго, здається, ставав жертвою національних інтересів», і нагадав, що «екуменічна мандрівка і співпраця з Церквами-сестрами матимуть на цій дорозі вирішальне значення». «Ми переконані, – підсумував він, – що християнське бачення сьогодні, як ніколи раніше, дійсно може сприяти створенню справжньої цивілізації любові».