Словенська архідієцезія Любляни оголосила, що Ватикан вирішив ліквідувати жіночий інститут богопосвяченого життя, співзасновником якого є звинувачений у численних випадках насильства отець Марко Рупнік.
14 грудня сестри зі Спільноти Лойоли отримали декрет Дикастерію Інститутів богопосвяченого життя та Товариств Апостольського Життя про розпуск їхнього згромадження «через серйозні проблеми зі здійсненням управління і способу спільного життя», повідомляє CNA.
Згідно із заявою від 15 грудня, розпуск згромадження має відбутися протягом року. Декрет Ватикану про ліквідацію Спільноти Лойоли датований 20 жовтня.
Рупнік заснував Спільноту Лойола разом із сестрою Іванкою Хостою у Любляні більше трьох десятиліть тому. У червні відомого своїми мозаїками священника-художника видалили з ордену єзуїтів після звинувачень у духовному, психологічному і сексуальному насильстві над монахинями.
Втім, 25 жовтня словенська дієцезія Копера підтвердила, що Рупнік був інкардинований там наприкінці серпня для священицького служіння — це відкриття викликало значний громадський резонанс і шокувало ймовірних жертв Рупніка.
Після цього Ватикан оголосив, про канонічний процес над Рупніком, згідно зі звинуваченнями у насильстві, після того, як Папа Франциск вирішив скасувати термін давності і переглянути його справу.
За словами однієї з ймовірних жертв, Рупнік скерував її до Спільноти Лойоли у Словенії, вимагаючи «абсолютної доступності та слухняності», ізолював її від друзів і родини, а сам у той час фізично і духовно над нею знущався.
«Отець Марко відкрито почав змушувати [до сексу] інших сестер зі згромадження за допомогою тих самих психодуховних стратегій, які він уже використовував зі мною, з метою займатися сексом із якомога більшою кількістю жінок», — розповіла колишня монахиня згромадження.
«На початку 1990-х [у Спільноті Лойоли] була 41 сестра, і, наскільки мені відомо, отець Рупнік чинив насильство майже над двадцятьма», — додала вона.
Рупнік виконував обов’язки капелана Спільноти Лойоли, аж поки різко не вийшов із цієї релігійної громади у вересні 1993 року. Кілька сестер покинули спільноту разом з Рупніком і вирушили за ним до Рима, де він згодом відкрив свою мистецьку та теологічну школу, Центр Алетті.
Хоч Рупніка звинувачують також у насильстві над жінками з Центру Алетті, отець Джакомо Інчітті, призначений візитатором Центру, заявив у вересні, що там панує «здорове спільнотне життя, позбавлене критичних проблем». Це сталося після приватної аудієнції Папи Франциска з Марією Кампателлі, теологинею, ключовою діячкою Центру і відомою захисницею Рупніка і викликало гнів з боку його ймовірних жертв, які вказали на те, що Папа досі не зустрічався з жодною з них і не відповідав на їхні листи; згодом жінки висловили своє «здивування» рішенням Папи переглянути справу і заявили, що чекають на «подальший розвиток подій».
Іванка Хоста виконувала обов’язки генеральної настоятельки Спільноти Лойоли з 1994 по 2023 рік. У червні її тихцем усунули від управління згромадженням згідно з декретом, надісланим єпископом-помічником Рима Даніеле Лібанорі SJ.
Колишній настоятельці наказали протягом трьох років не контактувати з нинішніми чи колишніми членами Спільноти Лойоли і, на знак «зовнішньої покути», щомісяця протягом року здійснювати паломництво до марійного храму, щоб там молитися за жертв Рупніка і за всіх членів Спільноти Лойоли.
Лібанорі був першим, хто виявив звинувачення у сексуальному та духовному насильстві Рупніка над сестрами, коли його відправили розслідувати діяльність Спільноти Лойоли у Словенії на тлі скарг на сестру Хосту.
Згідно із заявою архідієцезії Любляни, архієпископ Станіслав Зоре попросив про візитацію Спільноти Лойоли у 2019 році, а у лютому 2020 року поінформував Дикастерій богопосвяченого життя про результати.
Оскільки Спільнота Лойоли мала свій головний дім у Римі, Дикастерій передав справу Римській дієцезії, яка прислала уповноваженого для спілкування з сестрами і надіслала Дикастерію остаточний звіт у вересні 2022 року через Апостольську Нунціатуру.