Україна готується до другого Різдва за час повномасштабного вторгнення росії — «великої війни», хоча ця війна і вторгнення триває вже десятий рік.
Світ уже ніби звик, що Україна — у війні: так, тема України не сходить із перших шпальт і стрічок новин світових медіа, але ці повідомлення вже не такі «гарячі», як на початку 2022 року. Заяви політиків Європи й Америки стають дедалі більш неоднозначними. Тема допомоги Україні — фінансової та військової — стає «картою» в політичній грі. Україні стає дедалі важче, пише Департамент інформації УГКЦ.
Проте щодня Блаженніший Святослав, переповідаючи зведення Генштабу про хід цієї великої війни, стверджує: «Україна стоїть. Україна бореться. Україна молиться». Ці слова чують і в Україні, й у світі; чують їх і на окупованих територіях, і там, де зараз проходить лінія фронту. Можливо, ці слова і є головним підсумком цього року, а також тим, із чим Україна підходить до свята Народження Божого Сина.
У підсумковій програмі «Відкрита Церква» Глава УГКЦ знову наголосив на цих головних для України речах:
«Все-таки, ми маємо добрі новини — новини, про які світ повинен знати. Бо це — не тільки людське, але й Боже диво, що Україна — стоїть. Хай би як комусь хотілося, щоб нас не було, хай би як нам важко було, але все-таки ми стоїмо. І та стійкість українців дивує світ.
Можливо, ми й самі себе пізнаємо глибше: справді розуміємо, що ми народ великих героїв, народ, який може говорити про велике до цілого світу. Очевидно, що світ, до певної міри, вже призвичаївся, що в Україні триває війна; але я не можу сказати, що світ про забув про нас чи більше не підтримує. Навпаки! Думаю, що й українські Церкви — зокрема, і наша Церква, — наші волонтери, дипломати і державні діячі роблять усе, щоби світ бачив, як ми стоїмо.
Ми боремося. І наша боротьба триває не два роки, й навіть не дев’ять чи десять. Наша боротьба — боротьба з колонізатором із Москви, триває не одне століття. Ми цього року згадували пам’ять Голодомору — геноциду, 90‑річчя цієї великої трагедії, коли нас прирекли уже на повну загибель. Але ми боремося по сьогоднішній день! У нас хотіли не просто забрати життя, а вбити нашу волю до життя, волю до свободи. Але ми її маємо, і ця воля гартується, як криця, навіть тоді, коли нам справді і важко, і боляче.
І ми молимося. І те, як українці поводяться і сповідують свою християнську віру в часи війни, теж є подиву гідним для цілого світу. Багато хто з єпископів у Європі мені казали, що Європа пережила не одну війну — як європейську, так і світову, але європейське християнство не випрацювало духовності християнства у час війни. І от Україна, і наша Церква також, дає той приклад сповідництва християнської віри, здатності бути не тільки людиною, а й християнином у нелюдських і абсолютно нехристиянських обставинах. І це свідчення сьогодні надзвичайно важливе й цінне.
Тому Україна стоїть — і вистоїть. Україна бореться — і поборе. Україна молиться — і отримає у Господа Бога те, про що просить», — наголосив Блаженніший Святослав.
фінансово.
Щиро дякуємо!
