Ще у 2018 році Папа Франциск наполягав, що Церква не повинна «боятися» татуювань, що їх роблять собі молоді люди, сказавши, що священники насправді можуть навчатися з них, оскільки вони часто повідомляють щось важливе про особистість того, хто їх носить.
«Важливо не боятися. З молоддю ніколи не треба боятися. Ніколи», — сказав він тоді.
Та виявилося, що, здавалося б, доброзичливий погляд понтифіка на татуювання не поширюється на його власних працівників у Ватикані. Нові правила для співробітників базиліки Святого Петра, видані 29 червня, визначають, що персонал не може мати видимих татуювань або пірсингу, і працівники, що їх мають, теоретично можуть бути відсторонені.
Ці положення входять до нових статутів, оприлюднених у суботу, у день свята апостолів Петра і Павла. Один із них стосується Фабрики святого Петра, що означає адміністрування базиліки, а інший — її капітулу, тобто групи вислужених священників, які допомагають у літургійному та сакраментальному житті базиліки.
З-поміж іншого, нові правила вимагають від працівників базиліки зобов’язань «дотримуватися принципів взірцевої релігійної та моральної поведінки», включно з забороною співжиття поза шлюбом. Співробітники не повинні мати судимостей і мають бути охрещеними та конфірмованими у Католицькій Церкві. Вони також повинні надати листа від парафіяльного священника, який засвідчує їхню хорошу репутацію.
Правила поширюються на всіх співробітників базиліки, включно з мистецькими експертами й архітекторами, на додаток до так званих Sampietrini, тобто робітників, які займаються регулярним технічним обслуговуванням.
Крім того, персоналу також заборонено «брати участь у заходах або відвідувати мітинги, які є неприйнятними для співробітника Ватикану». Більшість спостерігачів, принаймні частково, сприйняли це зауваження на рахунок таких подій, як гей-прайд, що відбувся в Римі 15 червня.
Нові правила також стосуються хронічних витоків інформації, з якими Ватикан мав справу протягом останніх років, і які призвели до двох великих скандалів, відомих як «Vatileaks».
Під час прийому на роботу персонал зобов’язаний скласти перед одним із керівників базиліки визнання віри або присягу на вірність, включно з обіцянкою зберігати «службову таємницю», що загалом означає дотримуватися конфіденційності.
Співробітникам також заборонено без дозволу давати інтерв’ю у медіа та розголошувати будь-яку інформацію, що підпадає під «папську таємницю». Вони не можуть запрошувати сторонніх осіб на своє робоче місце і не можуть вилучати «оригінали документів і фотокопії або електронні копії та інші архівні матеріали».
Правила також запобігають «кумівству», забороняючи наймати близьких кровних родичів нинішніх співробітників без прямої згоди кардинала, відповідального за базиліку.
Інший набір нових норм регулює капітулу базиліки — інституцію, яка в тій чи іншій формі існувала з другої половини XI століття. Спершу роль капітули полягала у нагляді за сакраментальним життям базиліки та управлінні її майном, включно з творами мистецтва і подарованою нерухомістю.
Сьогодні фінансовий нагляд значною мірою перейшов у сферу адміністрування базиліки, тоді як капітула більше зосередилася на літургійних і сакраментальних питаннях. Вона складається з вікарія та 34 членів, переважно з вислуженого духовенства, яким традиційно надається стипендія і житло на додаток до плати за певні послуги.
З-поміж іншого, нові положення визначають, що після досягнення 80-річного віку каноніки стануть просто «почесними» і більше не отримуватимуть стипендії, хоча їм буде дозволено зберігати свій титул і брати участь у літургійній та душпастирській діяльності базиліки. Вони також зберігатимуть за собою право бути похованими у каплиці капітули.
Ті самі правила поширюються на каноніків, які більше року не брали участі у зустрічах та літургійних заходах у базиліці.