Священник піднявся на гору зі статуєю Богоматері. Те, що сталося далі… можна зарахувати до чудес!
Це сталося 6 січня 1865 року. Після виверження Етни лава потекла в бік села Вена, знищуючи все на своєму шляху. Місцевий священник піднявся на скелю зі статуєю Богоматері і звідти просив допомоги у Марії, ввіряючи Їй цю трагічну ситуацію.
Тоді зірвався шалений вітер, як ніби хотів ударити статую Марії. Раптом… усе стихло! Сталося диво, ніби якась «всемогутня рука» зупинила язик лави, скориставшись для цього великими силами природи.
Ось як про це згадує тогочасна газета:
«Після раптового виверження вражаючих розмірів потік лави, що витекла з гір Сарторіус, дістався району Джіретто і загрожує селу Вена, розливаючись менш ніж за кілометр від сапнктуарію. Неможливо описати паніку і жах, які охопили жителів Вени. Однак надія цих добрих і палких християн не обманута: вони звернулися до Богородиці, всемогутньої матері Бога, і понесли Її у процесії до лави, яка загрожувала знищенням і смертю.
На землю опустилися сутінки, і червонуваті відблиски цієї величезної розпеченої ріки утворили немовби криваве озеро. Преподобний Кантон, який ішов попереду своїх вірних, піднявся на виступ скелі, яка послужила йому кафедрою, і звідти, між риданнями вірних, закликав їх до покаяння і повної уповання молитви за заступництвом Діви.
Раптом здіймається рвучкий вітер, який страхітливими вихорами сунеться по поверхні розпеченої лави, і вдаряє у статую Богородиці, аж Її обличчя розпашіло. Крик благання про змилування і милосердя спонтанно виривається з натовпу! А за кілька секунд повертається спокій — і лава, ніби зупинена всемогутньою невидимою рукою, зупиняється на місці. Велике і незаперечне диво! Вціліли малі виноградники та будинки мешканців. І з цього дня статую Марії стали називати ‘Богоматір’ю Вогню’».
Цей опис подій можна прочитати в історичних записах санктуарію Санта-Марія-де-ла-Вена, розташованому саме у Вені, нині районі П’єдімонте-Етнео, італійського місті на Сицилії.
Санктуарій та його перше чудо
Це дуже давній санктуарій, як і саме місто; а з’явився він завдяки ще одному чуду, яке сталося за заступництвом нашої Матері, Пресвятої Діви Марії.
Це сталося 597 року, коли монахи-василіяни [із традиції св.Василія Великого походять кілька різних орденів, що належать до Церков різних обрядів, — Прим. пер.], рятуючись від переслідувань, вирішили сховатися на високих схилах Етни. Вони взяли з собою образ Діви Марії, написаний на кедровій дошці.
Легенда свідчить, що мул, який ніс образ, певної миті зупинився й почав рити копитом землю, і з’явилася «смуга» води.
Монахи визнали це знаком від Бога й вирішили зупинитися на місці, яке вказав мул. Саме там, за згодою папи Григорія Великого, вони згодом заснували монастир.
Побожність до Богородиці стала такою популярною, що багато хто вирішив перебратися поближче до Матінки, й отак незадовго постало колоритне поселення Ла-Вена.
Переклад CREDO за: Марія Паола Дауд, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
