Нещодавно від досить поважної пані почула теорію втілення душі у дитину. На її думку, немовля отримує душу лише на третьому місяці після народження. До цього, вона є живою істотою, але не людиною.
– Коли народжується дитина на світ, на небі запалюється зірочка. Саме вона охороняє її до трьох місяців (поки дитина не має душі), а потім і усе наступне життя, – переконливо розповідала пані.
– Душа з’являється при зачатті дитини!, – відповіла я.
– Ти ж розумна дівчина і хіба не помічаєш, як дитина спустошено дивиться у світ своїми очима до трьох місяців. Коли цей період минає, очі немовляти стають розумними і допитливими. Саме тоді душа приходить, – стояла на своєму пані.
Я спробувала пояснити поважній пані деякі правди віри та навести елементарні приклади присутності душі в дитини в момент зачаття, але вона не повірила жодному моєму слову.
– А як ви поясните те, що науковці та увесь християнський світ вважає аборт вбивством, – запитала її я.
На це вона мені нічого не відповіла, лише мовчала…
Можливо, це вплив радянського виховання змусило жінку створити свою теорію втілення душі у людину. Брак елементарної інформації про правди віри зробили з минулого покоління людей атеїстів та зовсім недосвідчених у питанні релігії.
Наступного дня пані пообіцяла принести мені книги, в яких вона прочитала про втілення душі, і якій вона, беззаперечно, вірить… Натомість я пообіцяла їй подарувати Святе Письмо, де є відповіді на усі запитання…
_________________________________________________________
У блогах подається особиста точка зору автора.
Редакція CREDO залишає за собою право не погоджуватися зі змістом матеріалів, поданих у цьому розділі.