Літургійні читання на 28 січня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Преп. Єфрема Сирина

Апостол
Як 3, 1-10

1 Брати мої, хай не буде багато таких, які стають вчителями, зна­ю­чи, що приймемо більший осуд. 2 Адже всі ми багато грішимо. Коли ж хто не грішить словом, — то до­с­ко­­налий чоловік, здатний прибор­кати й усе тіло.
3 Ось і коням вкладаємо вуздеч­ку в рот, щоб нам корилися, і ке­руємо всім їхнім тілом. 4 Ось і кораблі, хоч які великі та гна­ні бурхливими вітрами, але ке­ру­­ються малим стерном, куди [ли­ше] хоче стерновий. 5 Так само і язик: хоч і малий орган, а дуже хвалиться. Ось який не­ве­ликий вогонь, а спалює такий ве­ликий ліс! 6 І язик — це вогонь, світ не­прав­ди. Язик [так] поставлений між на­шими органами, що опоганює все ті­­ло і підпалює круг життя, а його са­­мого запалює геєна. 7 Адже всякий рід звірів і птахів, пла­зунів і риб приборкується, — вони освоєні людською природою. 8 А язика ніхто з людей не може приборкати; він — зло невгамовне, повний смертоносної отрути.
9 Ним благословляємо Господа й Отця і ним проклинаємо людей, які створені за Божою подобою. 10 З тих самих уст виходить бла­гословення і прокляття. Не го­дить­ся, брати мої, щоб так воно було!

Євангеліє
Мр 11, 11-23

11 Ісус увійшов у Єрусалим — до храму. Оглянув усе. Та оскільки була вже пізня година, Він пішов з два­надцятьма до Витанії.
12 Наступного дня, як вони ви­йшли з Витанії, Він зголоднів. 13 І, побачивши здалека смоківни­цю, вкриту листям, Він підійшов: мо­же, щось знайде на ній. Але, на­близившись до неї, Він нічого не знайшов, окрім листя, бо не була ще пора на смокви. 14 Озвався і промовив Він до смоківниці: Хай з тебе ніколи біль­ше ні­хто плоду не їсть! І чули те Його учні.
15 І вони прийшли в Єрусалим. А ввійшовши до храму, Він почав виганяти тих, які продавали й купу­ва­ли в храмі, поперекидав столи мі­няль­ників грошей і ослони тих, які продавали голубів, 16 та не дозволяв, щоб носили речі через храм. 17 І Він навчав їх, кажучи їм:
Хіба не написано, що дім Мій назветься домом молитви для всіх народів? А ви його зробили печерою розбій­­ни­ків!
18 І почули про це книжники та первосвященники, і шукали нагоди, як би то Його погубити, але бояли­ся, бо весь народ захоплювався Йо­го вченням. 19 А як ставало пізно, вони вихо­дили за межі міста.
20 Проходячи вранці, вони поба­чили смоківницю, яка вся аж від кореня всохла. 21 І, згадавши, Петро каже Йому: Вчителю, дивися: смоківниця, яку Ти прокляв, усохла! 22 У відповідь Ісус промовив до них: Майте віру Божу! 23 Запевняю вас, що коли хто цій горі скаже: Зрушся і кинься в море, — і не буде сумніватися у своєму сер­ці, але буде вірити, що станеться згід­­но зі сказаним, — то так і буде йо­­му.