Пекінський режим і контрольована ним Католицька Церква в Китаї по‑різному підходять до Тимчасової угоди, підписаної 2018 року між Святим Престолом і комуністичним Китаєм про призначення католицьких єпископів у цій країні.
На це звернув увагу італійський ватиканіст Сандро Маджістер у своєму блозі «Settimo Cielo» (Сьоме небо). Його головним аргументом є відсутність будь-якої згадки про Папу в китайських оголошеннях про нових єпископів.
Справа стосується, наприклад, інґресу двох нових китайських єпископів. Бюлетень пресслужби Святого Престолу від 20 січня ц.р. говорив про «призупинення діяльності дієцезії Феньян, заснування дієцезії Люлян і висвячення для неї нового єпископа». З цього повідомлення також випливало, що Папа прийняв рішення з цих питань 28 жовтня 2024 року, а 20 січня цього року новий єпископ Антоніо Цзі Вейчжун прийняв свячення. Також було подано коротку інформацію про нову церковну одиницю та нового єпископа.
Тим часом же Сандро Маджістер зазначає: в повідомленні, опублікованому на офіційному сайті РКЦ в Китаї (китайською мовою), немає жодної згадки про це призначення Папою; більше того, сам сказано, що о.Цзі «був обраний єпископом 19 липня 2024 року». На думку оглядача, «схоже, що Рим запізнився більш ніж на три місяці з ‘переварюванням’ номінації, зробленої Пекіном в односторонньому порядку».
Крім того, в китайському пресрелізі цитується тільки «лист-схвалення» Ради єпископів Китаю — не визнаної Святим Престолом і схваленої лише комуністичним режимом; а також наводиться детальний список єпископів (не включений у заяву Ватикану), присутніх на церемонії свячень, з переліком їхніх функцій у Патріотичній асоціації католиків Китаю — головному інструменті влади для контролю над Церквою та справжньому власникові згаданого сайту «Католицька Церква в Китаї».
Також новина про скасування старої та заснування нової дієцезії в Китаї показує розбіжності між двома сторонами. У комюніке Ватикану нагадано, що скасована нині дієцезія Феньян заснована 11 квітня 1946 року Пієм XII, тоді як нова дієцезія Люлян буде частиною митрополії Тайюань у провінції Шаньсі. В цьому контексті Маджістер зазначає: «Це не вперше після укладення Угоди 2018 року, коли Святий Престол відчуває потребу перевизначати межі тієї чи іншої китайської дієцезії, щоби привести їх у відповідність з адміністративними кордонами згідно з інструкціями пекінської влади». Таким чином, кількість китайських дієцезій скоротилася зі 135 до неповної сотні, з яких приблизно третина не має єпископа, як це було сім років тому — до підписання угоди. Ватиканіст зазначає, що нова дієцезія описана як «вікарна» («суфраганія»), без пояснення, що мається на увазі архідієцезія Тайюань, — оскільки режим у Китаї не визнає існування архідієцезій та архієпископів.
Так само і щодо призначення єпископа Йосифа Цай Бінґруя для дієцезії Фучжоу — історичної колиски християнства в Китаї, де налічується понад 300 тисяч католиків. Його перенесення з дієцезії Сяньмень згадується без будь-якого посилання на Папу, а тільки на «лист-схвалення» Ради єпископів Китаю.
«Єпископ Цай Бінґруй оголосив, що він завжди нестиме прапор патріотизму й любові до Церкви, присягаючи на вірність принципам незалежності та самоврядування, процесу сінізації католицизму в нашій країні, а також об’єднає та поведе священників і вірних дієцезії Фучжоу шляхом, який відповідає соціалістичному суспільству», — написано на сайті Патріотичної асоціації католиків Китаю.
Невдовзі після чергового продовження Угоди (у жовтні 2024) Папа призначив 55‑річного о.Матвія Чжень Сюебіня, висвяченого 25 жовтня 2024 року. Ватикан заявив, що Франциск призначив його на посаду 28 серпня минулого року, а китайська заява з цього приводу оминула як цю дату, так і той факт, що це було папське рішення, нагадує Сандро Маджістер. Згідно з китайськими джерелами, о.Чжень був обраний і затверджений Радою єпископів 21 березня минулого року — тобто за 5 місяців до того, як Святіший Отець «затвердив його кандидатуру». В хіротонії нового єпископа взяв участь нинішній столичний ординарій єпископ Йосиф Лі Шань.
Однак найбільше в цьому призначенні дивує те, що єпископу Лі Шаню — всього 60 років, тобто він лише на 5 років старший за свого потенційного наступника. Хоча відомо, що Папа призначає коад’ютора, коли дієцезіяльний єпископ уже літній або хворий. Але єпископ Лі Шань є головою Патріотичного товариства і віцеголовою китайського єпископату і, за деякими даними, сам просив про призначення о.Чженя собі в коад’ютори. На думку італійського ватиканіста, це призначення може означати, що «дієцезія політичної столиці країни буде в руках двох сильних прихильників режиму на роки, можливо — навіть десятиліття, як і дієцезія економічної столиці Китаю, Шанхайська».
Сандро Маджістер підсумовує: «Єпископів, яким доручено висвячувати інших єпископів і наглядати за кадровим забезпеченням дієцезій, очевидно, обирає китайська влада без будь-яких консультацій з Римом і ніколи не представляючи імен цих єпископів. Священників, монахів та вірян, допущених до цих обрядів, також ретельно добирають». А на порушників церемонії чекають репресії та переслідування. Така доля, наприклад, спіткала нововисвяченого єпископа Шанхаю в липні 2012 року Тадея Ма Дакіна, який відразу після рукоположення в місцевому соборі оголосив, що покидає Патріотичну асоціацію, щоб підтвердити свою повну вірність Папі й Ватикану, — після чого його негайно затримали й відправили до духовної семінарії в сусідньому Шешані.
фінансово.
Щиро дякуємо!
