Міркуючи про свої великопісні постанови, ми, зазвичай, залишаємо остаточний вибір за собою.
Хоча у цьому є свій сенс, проте часом буває корисно дозволити іншим дати нам пораду щодо жертви, яку ми маємо скласти Богові.
Ось три варіанти, які можуть допомогти нам зробити свій Великий Піст ще пліднішим.
1.Попросіть про натхнення Святого Духа
З Євангелій ми знаємо, що Святий Дух повів Ісуса у пустелю, де Його спокушав диявол. Це добра спонука помолитися до Святого Духа, щоб Він сказав нам, які жертви нам краще принести Богові на час Великого Посту.
Природно, що Бог — перший, до кого ми маємо звертатися по пораду, і оскільки Святий Дух був з Ісусом у пустелі, ми можемо довірити Йому керувати нашим дотриманням Великого Посту.
2.Запитайте у священника, якому довіряєте
Ще один простий спосіб полегшити тягар вибору — попросити про пораду духовну особу, якій ви довіряєте. Це може бути ваш постійний духовний керівник, сповідник або місцевий парафіяльний священник. Ці люди часто мають гостре духовне відчуття того, що нам справді потрібно, і їхній погляд може піти на користь нашому духовному життю.
3.Поцікавтеся думкою чоловіка, дружини чи друга
Одна з гіпотетично хороших альтернатив — спитати думки свого чоловіка, дружини чи близького друга, від чого вам варто було би відмовитися і на що звернути увагу у час Великого Посту.
Як люди, що мають сторонню перспективу, вони можуть помічати ті сфери нашого життя, у яких ми потребуємо виправлення, і яких не помічаємо ми самі. Якщо ваш чоловік чи дружина керуються духом милосердя, його чи її думка може піти на користь вашому духовному розвитку — а отже, і життю вашої сім’ї.
*
Та зрештою, як би ви не обрали свою великопісну постанову, головне — усвідомленість свого вибору. Часто ми можемо просто повторити те, що робили завжди, навіть не думаючи обрати щось нове, складніше і актуальніше.
Великий Піст має бути часом великої духовної віднови — часом, коли ми можемо переорієнтувати своє життя на Бога.
Всі ми потребуємо змін, визнаємо ми це, чи ні.
Можливо, нам не завжди подобається чимось жертвувати або робити щось незвичне, та ми повинні пам’ятати: ми робимо це для Бога. Він тішиться всьому, що ми робимо з любові до Нього.