День відпочинку пошарпаних нервів

Як опанувати мистецтво заспокоюватися? Це може бути простішим, ніж можна подумати, — просто треба поставитися до цього серйозно.

Інколи я переглядаю календар нетипових свят. Наприклад, є «день кожної людини». Ну бо кожен хотів би мати день, коли його вшанують… привітають, а не дратуватимуть! Бо кожен має свої обтріпані чи надірвані нерви.

Зрештою, це хороший привід подумати, що з цим можна зробити.

Коли емоції дориваються до керма

З кожним буває — «нерви понесли». Стрес, утома, несправедливість — і за долю секунди можна перетворитися на когось, кого ми самі ледве впізнаємо… З неврологічного погляду, ми говоримо про «відключення префронтальної кори» — частини головного мозку, що відповідальна за розсудливість і самоконтроль.

Замість неї владу перехоплює лімбічна система, тобто емоційний центр, який реагує автоматично, запускаючи реакцію виживання: «бий, біжи або завмри».

Коли ми кричимо, грюкаємо дверима або ранимо словом — то це наш «мозок ящірки» став до керма. Усвідомлення цього процесу зовсім не повинно нас засоромлювати; це має нам допомогти зрозуміти, що спокій — це не така собі невід’ємна риса характеру, а здатність, яку можна тренувати.

Дихання, ритм, передбачуваність

Найпростіші ліки? — ритм! Глибоке, повільне дихання, прогулянка, молитва Розарію — все, що вводить тіло у стан регулярного ритму й надає мозкові сигнал «ми в безпеці». Цьому допомагає проста вправа 4-7-8: вдих на 4 секунди, затримати дихання на 7 секунд, видихати 8 секунд. Кілька повторів — і серце починає битися спокійніше. І тільки після того, як ми заспокоїмо тіло, повернеться здатність до логічного мислення, розмови та емпатії.

Може допомогти раніше завчений ритуал. Наприклад, я знаю людину, яка — коли їй «дах зриває» — іде в кухню заварити собі мелісового чаю. З одного боку, сама меліса це трава заспокійлива, а з другого — повторювані рухи, послідовність дій роблять так, що людина поволі заспокоюється. Як зробити, щоб це було ефективним? Виконувати все повільно, зосереджуючись на «тут-і-тепер», відійшовши думками від проблеми. А щоб таке вдалося — має бути алгоритм повторюваних дій, який ми маємо розробити і завчити «на холодну голову», щоб нам легше було переключитись на нього в гарячий момент.

Звідки така різкість?

Часто йдеться не про саму ситуацію. Ми навіть дивуємося — і чого би то якась дрібниця викликала таку емоційну бурю? Зрештою, це ж «нічого такого»! Слово, тон голосу, жест — можуть запустити ланцюжок давніх спогадів про біль, відкинутість або страх. Тоді ми реагуємо не тільки на «тут-і-тепер», але також і на відлуння минулого. А може, це просто ознака перевтоми, або початку застуди і температури? Як пише доктор Деніел Зігель, допомагає метапогляд — здатність придивлятися до своїх емоцій дистанційовано, не ототожнюючись із ними.

Такий стан виглядає складним для опанування — але часто досить буде запитати себе: «Як це виглядає зі сторони? Що діється в тілі?» Це так, начебто наше тіло перебувало в акваріумі, а ми крізь скло спостерігали би за тим, що з ним відбувається.

Саме розуміння того, що тут спрацьовує автомат — лімбічна система, — допомагає заспокоїти наші пошарпані нерви. Але щоб цього досягнути, треба зосередитися на спогляданні себе «зовні», а не того, що нас вивело з рівноваги. Ідеться про зміну точки концентрації уваги.

З любов’ю до себе та інших

Те, чого ми потребуємо в таку мить, — це перерви, зміни місця, віддалення від стресової ситуації. Погляньмо на це не як на втечу від проблеми, а як на акт милосердя щодо себе та інших. Даючи собі право на паузу, ми перестаємо реагувати вибухово, на рівні тваринних імпульсів. Тоді наш мозок знаходить рівновагу, стосунки стають здоровішими, а близькі бачать в нас когось, хто уміє підвестися після падіння.

Після того як ми заспокоїмося, можуть бути потрібними слова перепрошення — якщо наслідком утрати контролю над собою було кривдження інших. У такій ситуації може допомогти один із найпрекрасніших, на моє переконання, уривків зі Святого Письма:

Прийдіть до Мене всі втомлені й обтяжені, і Я облегшу вас.
Візьміть ярмо Моє на себе й навчіться від Мене, бо Я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим.
Ярмо бо Моє любе й тягар Мій легкий
(Мт 11, 28‑30).

Переклад CREDO за: Богна Бялецька, Aleteia