Римо-кат.: П’ятниця VIІ звичайного тижня
Греко-кат.: свт. Мелетія, архиєп. Антіохійського
св. Марини
Римо-католицький календар
П’ятниця VIІ звичайного тижня
Перше читання
Сир 6, 5-17
Читання з Книги Сираха
Уста солодкі помножують прихильників, і язик добромовний побільшує ввічливість. Твої миротворці хай будуть численні, порадник же твій – один на тисячу.
Бажавши мати приятеля, спершу його випробуй – не квапся звірятись на нього; бо буває і друг своєкорисний: він не лишиться при тобі в день горя твого.
Буває і приятель, що стає противником і відкриває твою сварливість тобі на сором. Буває ще й друг, що з тобою трапезує, та не лишиться з тобою в день горя твого.
Добре тобі – він, ніби другий ти, ще й на челядь твою покрикує, а підупадеш, то й обернеться він проти тебе й твого уникатиме обличчя.
Від ворогів своїх відступись, а й друзів твоїх бережись!
Вірний приятель – міцна захорона: хто знайшов його, той знайшов скарб. Вірному другові немає ціни, і немає ваги, щоб вартість його зважити.
Приятель вірний – то лік життя, і його знайдуть ті, що Господа страхаються. Хто Господа страхається – зміцнює свою дружбу: який він сам, таким і друг його буде.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 119(118), 12 і 16. 18 і 27. 34-35 (П.: 35а)
Настав на стежку заповідей твоїх
Благословен єси, о Господи! *
Навчи мене твоїх установ.
Установами твоїми я втішатимусь, *
я не забуду твого слова.
Відкрий мої очі, щоб я міг бачити *
дива закону твого!
Дай мені зрозуміти дорогу заповідей твоїх, *
і про чудеса твої я буду роздумувати.
Дай мені розум, і я берегтиму закон твій, *
зберігатиму його усім серцем.
Настав мене на стежку велінь твоїх, *
у ній бо моя втіха.
Спів перед Євангелієм
Пор. Йн 17, 17ба
Алілуя, алілуя, алілуя
Слово твоє, Господи – істина,
Освяти нас у твоїй істині.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мк 10, 1-12
+ Слова Євангелія від святого Марка
Ісус прийшов у Юдейську землю та по той бік Йордану. І знову сходяться до Нього люди, і Він, своїм звичаєм, знову навчає їх.
Приступили фарисеї і, спокушаючи Його, питали: «Чи можна чоловікові відпустити жінку?»
А Він у відповідь сказав їм: «Що заповів вам Мойсей?»
Вони сказали: «Мойсей дозволив написати грамоту розлуки та й відпустити».
«То з-за серця вашого запеклого, – сказав Ісус їм, – написав він вам отой припис. А на початку створення Бог створив їх чоловіком та жінкою. Ось чому чоловік покине свого батька – матір і пристане до жінки своєї, й обоє будуть одним тілом; тому вже не двоє, лише – одне тіло. Що, отже, злучить Бог, людина хай не розлучає».
Удома ж учні знов Його про те запитали. А Він сказав їм: «Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею. І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, – чужоложить».
Cлово Господнє
Греко-католицький календар:
свт. Мелетія, архиєп. Антіохійського
св. Марини
Ап. – 2 Йо. 75 зач.; 1, 1-13.
1. Старший – вибраній пані та її дітям, що їх я люблю у правді і не лиш я один, а й усі ті, що пізнали правду, 2. задля правди, що перебуває в нас і буде повік з нами. 3. Нехай з нами буде благодать, милосердя і мир від Бога Отця та від Ісуса Христа, Отцевого Сина, у правді та в любові. 4. Я зрадів вельми, що знайшов між дітьми твоїми таких, які живуть у правді за заповіддю, яку ми від Отця прийняли. 5. І тепер прошу тебе, пані, не щоб я нову заповідь тобі писав, а ту, що маємо від початку: любімо одні одних! 6. Любов же в тому, щоб жити за його заповідями. А заповідь ця, як ви то чули від початку: щоб ви в любові жили. 7. Багато бо спокусників поширилось у світі, що не визнають Ісуса Христа, який прийшов у тілі. Той то є спокусник і антихрист. 8. Зважайте ж на себе, щоб не втратити те, що ми заробили, а прийняти повну нагороду. 9. Кожен, хто забігає наперед і не тримається Христового вчення, той не має Бога. Хто ж перебуває в цьому вченні, той Отця і Сина має. 10. Якщо хтось до вас приходить і цього вчення не приносить, того до хати не приймайте і не вітайте. 11. Бо хто його вітає, той бере участь у його лихих вчинках. 12. Чимало мав я до вас писати, та не хотів на папері й чорнилом, але надіюсь прийти до вас і усно з вами поговорити, щоб радість ваша була повна. 13. Вітають тебе діти сестри твоєї вибраної.
Єв. – Мр. 68 зач.; 15, 22-25, 33-41.
22. І привели його на місце Голготу, що значить Череп-місце, 23. та й дали йому пити вина, змішаного з міррою, та він не прийняв. 24. Тоді розіп’яли його й поділили його одежу, кинувши на неї жереб, хто що візьме. 25. Була ж: третя година, коли вони розіп’яли його. 33. А як настала шоста година, темрява наступила по всій землі аж до дев’ятої години. 34. О дев’ятій же годині Ісус скрикнув голосом сильним: “Елої, Елої, лама савахтані?” – що означає у перекладі: “Боже мій, Боже мій! Чому єси покинув мене?” 35. Деякі з тих, що там стояли, почувши те, казали: “Он, Іллю кличе!” 36. Побіг один і, намочивши губку оцтом та настромивши на тростину, давав йому пити, кажучи: “Чекайте, побачимо, чи прийде Ілля зняти його!” 37. А Ісус, голосом сильним скрикнувши, віддав духа. 38. Тоді завіса в храмі роздерлася надвоє, зверху аж донизу. 39. Бачивши ж сотник, що стояв проти нього, що так віддав духа, сказав: “Чоловік цей справді був Син Божий.” 40. Були й жінки, що дивилися здалека. Між ними була Марія Магдалина, Марія, мати Якова Молодшого та Йосифа, і Саломія, 41. що слідом за ним ходили і йому услугували, як був він у Галилеї, та й багато інших, що з ним були прийшли в Єрусалим.