Римо-кат.: Субота IV тижня Великого Посту
Греко-кат.: Акафістова субота
мчц. Матрони, що в Солуні
Римо-католицький календар
Субота IV тижня Великого Посту
Перше читання
Єр 11, 18-20
Читання з Книги пророка Єремії
Господь об’явив мені, і я знаю: тоді Ти появив мені їхнє нечестя.
А я, немов плохе ягнятко, що на заріз ведуть його, – а я й не відав, що вони лихі думки замислили супроти мене: «Зрубаймо дерево у повній силі й вирвім його з землі живих, щоб ім’я його не згадувалося вже більш!»
Ти ж, Господи Сил, що справедливо судиш, вивідуєш нутро й серце, дай мені побачити Твою відплату їм, бо на Тебе поклавсь я в ділах моїх.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 7, 2-3. 9бв-10. 11-12 (П.: пор. 2а)
Господи Боже, Тобі довіряюсь
Господи, Боже мій, до Тебе прибігаю; *
спаси мене від усіх гонителів моїх і рятуй мене,
щоб не вхопив хтось із них, мов лев, душу мою, *
щоб не роздер, так що й нікому було б порятувати.
Суди мене, о Господи, по моїй правді *
і за невинністю моєю, що у мені.
Нехай зникне злоба нечестивих,
праведника ж Ти підтримай, *
Ти, що вивідуєш серця й утроби, Боже справедливий.
Щит мій у Бозі, *
що спасає правих серцем;
Бог – суддя справедливий, *
Бог щодня погрожує.
Спів перед Євангелієм
Йн 3, 16
Слава Тобі, Царю віків
Бог бо так полюбив світ, що дав Сина свого Єдинородного,
кожен, хто вірує в Нього, має життя вічне.
Слава Тобі, Царю віків.
Євангеліє
Йн 7, 40-53
+ Слова Євангелія від святого Йоана
Численні ж з народу, що слухав Ісуса, казали: «Він дійсно пророк». Інші ж: «Він – Христос». Ще інші: «Чи з Галилеї Христос прийде? Хіба в Писанні не сказано, що з роду Давидового Христос прийде, з села Вифлеєму, звідки був Давид?» І роздор виник із-за Нього серед народу. Бажали і схопити Його деякі, та ніхто не наклав рук на Нього.
Повернулись, отже, слуги до первосвящеників та фарисеїв, а ті питають їх: «Чому не привели Його?»
Слуги ж відказують: «Ніколи чоловік не говорив так, як цей чоловік говорить».
Фарисеї ж: «Чи й не ви дали себе звести? Невже хтось із старшини або фарисеїв увірував у Нього? Та проклятий той народ, що закону не знає!»
Але озвавсь до них Никодим, що приходив до Нього вночі, а був же один з них: «Чи дозволяє наш закон засуджувати чоловіка, не вислухавши його спершу та й не довідавшися, що він робить?»
Ті ж йому: «Чи і ти з Галилеї? Розвідайся, то й побачиш: з Галилеї пророк не приходить».
І розійшлися кожен до свого дому.
Слово Господнє
Греко-католицький календар:
Акафістова субота
мчц. Матрони, що в Солуні
Євр. 332 зач.; 9, 24-28
24. Христос бо ввійшов не в рукотворну святиню, яка була подобою правдивої, а в саме небо, щоб тепер з’явитися за нас перед обличчям Божим. 25. Та й не на те, щоб принести себе самого багато разів у жертву, як входить архиєрей щороку в святиню з не своєю кров’ю; 26. інакше бо він був би мусів багато разів страждати від заснування світу. Тепер же він раз назавжди з’явився на кінці віків, щоб знищити гріх своєю жертвою. 27. І як призначено людям раз умерти, потім же суд, 28. так і Христос лише один раз мав себе принести, щоб узяти на себе гріхи багатьох, а вдруге не заради гріха з’явиться тим, що очікують його на спасіння.
Богородиці: Євр. 320 зач.; 9, 1-7
1. Перший завіт мав також свої установи щодо служби і святиню земну. 2. Споруджено бо перший намет, де були світильник, стіл і хліби появлення: він зветься «Святе». 3. За другою ж завісою був намет, званий «Святе Святих», 4. із золотим жертовником для палення пахучого кадила та кивотом завіту, цілковито покритий золотом; в ньому був золотий посуд з манною, розцвіле жезло Арона й таблиці завіту. 5. А зверху над ним херувими слави, що крильми отінювали віко. Але про це не час тепер говорити докладно. 6. І при такому влаштуванні всього цього в перший намет увіходять завжди священики, виконуючи служби, 7. в другий – раз на рік – лиш архиєрей, і то не без крови, що її він приносить за свої і людські провини.
Мр. 35 зач.; 8, 27-31
27. І пішов Ісус із своїми учнями до сіл Филипової Кесарії, і дорогою розпитував учнів своїх, мовивши до них: “За кого мене люди мають?” 28. Ті йому й відказали: “Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, а ще інші за котрогось із пророків.” 29. “А ви, – спитав їх, – що кажете про мене: хто я?” Озвавсь Петро та й каже до нього: “Ти – Христос.” 30. Але наказав їм гостро, щоб нікому не говорили про нього.
Богородиці: Лк. 54 зач.; 10, 38-42; 11, 27-28
38. Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату. 39. Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. 40. Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: “Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла.” 41. Озвався Господь до неї і промовив: “Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, 42. одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.” 27. Коли він говорив це, жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до нього: “Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили.” 28. А він озвався: “Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають.”
фінансово.
Щиро дякуємо!
