Звіт правозахисної організації OIDAC за 2024 рік щодо нетерпимості та дискримінації християн у Європі не залишає ілюзій: становище християн із кожним роком погіршується.
У 2023 році ісламістський терорист у місті Альхесірасі на півдні Іспанії вбив міністранта й поранив чотирьох інших ножем-мачете, вигукуючи: «Смерть християнам» і «Аллах великий». У Великій Британії християнському соціальному працівникові Феліксу Нголе відмовили в роботі через «традиційні релігійні переконання» щодо гомосексуалізму, чого компанія не схвалила. Християни викликають особливу ворожість, коли захищають традиційний шлюб як союз чоловіка і жінки, а також коли захищають життя від зачаття до смерті.
Чи робить Європейський Союз щось, щоб зупинити це різке зростання дискримінації та переслідувань? Християнські депутати Європарламенту і президент Європейського християнського політичного руху Валеріу Гілецкі намагалися знайти відповідь на це запитання, визнаючи, що для захисту християн у Європі потрібно зробити більше.
Хелен Зелдергайс (на фото), яка працює в нідерландській політичній партії SGP і є прессекретаркою депутата Європарламенту Берта-Яна Руйссена, зазначає, що минулого року група євродепутатів відновила «дискусійний альянс» на тему релігійної свободи. Офіційно це об’єднання депутатів називається «Міжгрупою зі свободи релігії, переконань і совісті». Депутати хочуть привернути увагу до людей, переслідуваних за віру в усьому світі, а особливо на нашому континенті. До складу Intergroup входять депутати від різних політичних об’єднань Європарламенту. Це виглядає ключовим. Залежність окремих євродепутатів від позиції своєї партії дуже часто означає, що вони не висловлюються щодо важливих для християн питань — партійні пріоритети різні. Потрібна міжпартійна згода.
«Група свободи релігії» — не нова. Вона була заснована 2004 року, але довгі роки її діяльність була вкрай слабкою. Минулого року її відродили зі значно більшою енергією. Щоб така міжгрупа могла бути створена чи оновлена, їй потрібна підтримка щонайменше трьох політичних партій. На сьогодні її очолюють Берт-Ян Руйссен із голландської Реформованої політичної партії (SGP) і словачка Міріам Лексманн із Європейської народної партії — правоцентристської політичної групи в Європейському парламенті. Міжгрупи можуть не бути формальними парламентськими органами, але вони дозволяють різним членам Європарламенту ділитися поглядами та розробляти плани дій на підставі їхніх обговорень.
Однією з перших справ, які розглядає міжгрупа, була вимога поновити посаду «спеціального посланця ЄС» заради боротьби з нападами на християн. Депутати подали заявку президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн.
«Наша стурбованість переслідуваними християнами — величезна. Тому важливо виступити з цим зверненням зараз, на початку нового терміну повноважень Єврокомісії», — сказано у пресрелізі Руйссена.
Переслідування в усьому світі
Термін мандату на спецпосаду з питань релігійної свободи сплив у листопаді 2024 року. Раніше на цю посаду був призначений (на два роки) бельгійський дипломат Франс ван Дале (на фото). Однак нині посада вакантна, і ЄС не планує її повторно заповнювати — щонайменше протягом трьох найближчих років.
«На той момент здавалося, що релігійні переслідування займають дуже низьке місце в порядку денному ЄС. Але на посланця чекає багато роботи по всьому світу. Я маю на увазі, наприклад, ситуацію християн та інших меншин у Сирії. Вона виглядає не надто обнадійливо. Також маємо: закони про богохульство в Пакистані, закони проти зміни віри в Індії, вбивства в Нігерії… список можна продовжувати. Християни стали найбільш переслідуваною групою у світі. Фон дер Ляєн не повинна залишати це без коментарів», — наголошує Руйссен.
Важлива дискусія про конверсійну терапію
Однією з форм придушення християнської віри в Європі є проєкт закону (на рівні ЄС) про заборону конверсійної терапії та нормативні акти (які ще чекають на затвердження) до загальноєвропейського закону про злочини на ґрунті ненависті.
Загальний сенс «боротьби з ненависницькою риторикою» може здатися перспективним; але Руйссен і його речниця Зелдергайс побоюються, що на практиці формулювання закону знову буде скероване проти християнських переконань. Якщо законопроєкт буде ухвалено — багатьом людям може загрожувати тюремне ув’язнення за відмову вживати преферентні займенники або за відкрите визнання, що шлюб є союзом між одним чоловіком та однією жінкою.
Заборону конверсійної терапії вже ухвалили в Німеччині, Франції, Іспанії та Греції. Тим часом кілька християнських організацій в ЄС проводять програми, спрямовані на допомогу людям, які одужують від гомосексуалізму чи гендерної дисфорії. Якби заборона конверсійної терапії була ухвалена на європейському рівні, ці терапії не могли б бути реалізовані навіть для людей, які бажають брати участь добровільно.
Заборона злочинів на ґрунті ненависті роками обговорюється в Європейському парламенті й може бути ухвалена цього року.
Приклад із Молдови: не заламувати рук, а діяти
Надію дає молдовський політик Валеріу Ґілецкі (на фото). Десять років тому, в січні 2015 року, предметом обговорення був проєкт резолюції, спрямованої на захист християнських переконань на робочому місці та в школі. Спершу не скидалось на те, що законопроєкт ухвалять. Чимало критичних голосів лунало від лівих партій.
Потім Ґілецкі вирішив розповісти свою історію, частиною якої була його величезна туга за свободою — коли він жив як християнин у Молдові за радянських часів. Коли він заговорив, зала стихла.
Незабаром і «праві», й «ліві» політики погодилися ухвалити цей законопроєкт. Без цього закону міська влада й лікарі не могли б відмовляти в деяких послугах за мотивами сумління, а батьки — виховувати дітей відповідно до власних християнських переконань та філософських поглядів. Гілецкі вважає, що його особиста позиція стала ключовим фактором у досягненні порозуміння. Це свідчить про те, що політика — не лише розрахунок «хто має більшість, той вирішує все».
«Справжні історії мають силу змінювати серця. Християни повинні розповідати свої історії, а ми повинні зберегти свою свободу», — каже Гілецкі.
Апостол Павло був римським громадянином і він використовував своє римське громадянство, щоби проповідувати Євангеліє багатьом етнічним групам в усьому Середземноморському басейні. Валеріу Гілецкі вважає, що сучасні європейські християни повинні мислити як Павло.
«Я вірю, що є надія викласти Євангеліє так, щоб воно стало важливим для наступного покоління. Треба бути більш активними й відкритими. Церква відокремлена від держави; але всі християни є громадянами», — наголошує молдовський депутат.