Воювати з гріхом

Роздуми до Слова Божого на суботу V тижня Великодня

Ненавидить вас світ – то знайте: Мене він ще перед вами зненавидів. Були б ви від світу, то світ би своє любив. А що ви не від світу, бо Я вибрав вас від світу, ось тому й ненавидить вас світ. (Йн 15, 18-19)

Святий Євангеліст Йоан, який занотував ці слова Ісуса Христа, записує в своєму першому посланні причину протистояння світу вченню Ісуса Христа, Церкві та самому Христу: «Не любіть світу, ні того, що у світі. Коли хтось любить світ, в того немає любови Отця; бо все, що у світі, – пожадливість тіла, пожадливість очей і гординя життя, – не від Отця, а від світу. А світ проминає, і його пожадливість; той же, хто чинить волю Божу, перебуває повіки» (1 Йн 2, 15-17).

Світ, який ненавидить Ісуса Христа, має перед собою ціль, вірніше цілі, бо їх три: заспокоєння пожадливості тіла, пожадливості очей і гордині життя. Ці цілі не походять від Бога, а від гріха, а відтак вони не дають життя, лише смерть (пор.: Як 1, 15; Рим 5, 12; Рим 6, 21-23).

Оскільки весь людський світ заражений гріхом, то закон гріха в цьому світі і панує, він має владу над всіма людьми, оскільки кожна людина народжується вже з первородним гріхом. Перешкодою дії цього закону гріха в серці людини є лише Божа благодать, яку уділяє сам Христос людині, що вірує в Нього, що приймає Хрещення і живе згідно заповідей Божих (А що ви не від світу, бо Я вибрав вас від світу, ось тому й ненавидить вас світ (Йн 15, 19)).

Оскільки весь світ діє за законами гріха, він так чи інакше буде сприймати те, що противиться його законам, як щось вороже, тобто буде ненавидіти. Це закономірно.

Церква Христова взагалі і кожен християнин зокрема повинен, якщо можна так сказати, бути в стані війни з гріхом, який панує в світі, і який впливає на світ. Ми не повинні погоджуватися з гріхом ані в своєму серці, ані в серці нашого ближнього. І разом з тим ми повинні пам’ятати, що якщо дійсно будемо вірні Христу, то не чекаймо, що будемо шановані цим світом, не йдімо також на компроміс з гріхом, виправдовуючись страхом чи своєю слабкістю.

Христос заохочує нас до боротьби з законом гріха, що діє в нашому тілі (пор. Рим 7, 23) в чувані і молитві (Мт 26, 41, пор. 1 Кор 16. 13). Незаперечно нас чекатимуть різного роду страждання, але їх не треба боятися, бо Христос подолав світ (див. Йн 16, 32).