У Різдвяний період Церква відзначає необов’язковий спомин Пресвятого імені Ісуса.
Це свято відзначається приблизно через тиждень після Різдва, щоб нагадати про обрізання Ісуса.
У Євангелії від Луки Ісус отримує своє ім’я під час цього обряду, через вісім днів після народження:
«Як сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп’ятко, назвали його Ісус — ім’я, що надав був ангел, перше, ніж Він зачався в лоні» (Лк 2, 21).
Так було згідно з юдейським звичаєм, якого дотримувалися батьки Ісуса Марія та Йосиф.
Історично у римському обряді були різноманітні свята на згадку про цю подію. Наприклад, до реформи 1962 року 1 січня відзначалося як свято Обрізання Господнього. Крім того, існувало також окреме свято, присвячене Пресвятому імені Ісуса, яке відзначалося у кілька різних дат.
У ХІХ столітті спомин Пресвятого імені Ісуса припадав на другу неділю після Богоявлення. Потім, на початку ХХ століття, його перенесли на неділю між 2 і 5 січня.
До 1962 року свято відзначалося 2 січня, а після Другого Ватиканського собору воно взагалі зникло з римського календаря, але у 2002 році було відновлене і призначене на 3 січня. У той час 3 січня було найближчою до 1 січня датою без обов’язкового спомину.
Спомин Пресвятого імені Ісуса — це прекрасне свято, яке нагадує про силу Господнього імені, а також про біблійну подію обрізання.