Ми хочемо розвивати у собі відданість Пресвятій Діві Марії — побожність особисту і навіть інтимну, але часто не знаємо, як це робити.
Передусім, добре розуміти, що означає побожність до Божої Матері, і чому вона нам потрібна. Святий Джон Генрі Ньюмен пояснює це наступним чином:
«Марія втішить тебе у знеохоченні, розрадить у втомі, підніме після падінь, винагородить за твої успіхи. Вона покаже тобі свого Сина, твого Бога і твоє все. Коли твій дух пригнічений, коли він втрачає рівновагу, коли він неспокійний і норовливий, коли він нудиться тим, що має, і жадає того, чого не має, коли твоє око вабить зло і твоє смертне тіло тремтить у тіні Спокусника, що поверне тебе до тебе самого, до миру і здоров’я, як не прохолодний подих Пречистої Діви Марії?»
Коли так, чому би не почати з того, щоб спертися на переконливі молитви палких шанувальників Божої Матері?
Блаженний Гайнріх Сузо, домініканський містик XIV століття, молився так:
«Ти — моя Мати, Ти єдина надія і розрада мого життя. Коли я повністю зневірююсь у Богові та в собі, мій дух знову оживає, ніби постає з найглибшої темряви, коли я думаю про Тебе, згадую Тебе. Ти — моя слава, мій добробут, моя честь і моє життя. Пам’ятай, любляча Мати, що матері з більшою турботою плекають своїх хворих дітей, більше співчувають їм і приділяють їм більше уваги. Мої рани відомі тобі, любляча Мати. Будь ласка, відвідай своїх хворих, воскреси своїх мертвих».
Більш сучасний автор Майлз Конноллі у своєму романі «Містер Блю» пише так:
«Моя дорога Матінко, Ти така справжня, що якби ти відмовилася підтримувати мене, я, мабуть, впав би на підлогу, як непритомна людина. Дорога Матінко, як Ти терпіла мене всі ці роки! Без Тебе я давно би пропав. Ти — та, хто взяла мене за руку і вивела з невідомих шляхів і пітьми багато років тому. Ти день у день тримаєш мене за руку. Тільки Ти не втомлюєшся від таких, як я, — таких грішних, невдячних, егоїстичних. Якби не Ти, я б не наважився підняти голову. Якби не було Тебе, гадаю, я впав би у відчай. Матінко, що би я без Тебе робив? Це божевілля, чи не так? Це нерозумно. Але я безпорадний у своїй слабкості. Я, боягузливий, слабкий, егоїстичний, ввіряю Тобі вагу своїх гріхів. Матінко, це правда. Ти — єдине пояснення Божої доброти до мене».
фінансово.
Щиро дякуємо!
