З ініціативи Пасторально-Місійного Відділу УГКЦ 27 травня в конференц-залі Львівської архиєпархії, що при Соборі Св. Юра у Львові, відбулася зустріч Блаженнішого Святослава з працівниками УГКЦ серед мігрантів.
Зустріч Глави УГКЦ із організаціями, які займаються питаннями мігрантів
На зустрічі були також присутні Голова ПМВ Владика Йосиф (Мілян), працівники ПМВ у новому складі з Комісією у справах мігрантів УГКЦ, Єпархіальні Референти у справах мігрантів та іммігрантів, представники міжнародної благодійної фонду «Карітас-Україна», організації «Пієта» та ін, повідомили в ПМВ УГКЦ.
Як зазначив владика Йосиф у своєму привітальному слові, це – перша зустріч, яка зібрала разом ПМВ і Комісію з Референтами у справі мігрантів та іммігрантів з архиєпархій, єпархій та екзархатів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства. Їм «поручено дуже велике і відповідальне завдання – вирішувати проблеми одної третьої нашої Церкви, яка є в еміграції, яка живе в не рівних умовах не тільки як громадяни але як і християни».
«Дуже важливим є почути стратегію і очікування від нас і тих, кому Церква поручила вирішення тих проблем – продовжив владика Йосиф – від першої особи, від Глави нашої Церкви, від Блаженнішого Святослава, який знає цю проблематику не тільки з документів» але і з власного досвіду.
Згодом Блаженніший озвучив деякі думки по цій темі для спільного переосмислення. «Сучасний стан нашої Церкви: чи в Україні чи на поселеннях. Я би хотів підкреслити, – сказав Глава Церкви – що сьогодні наша Церква як і весь світ перебуває в процесі внутрішньої трансформації…». Це зокрема стосується наших вірних на поселеннях, яке переживають різні етапи цього процесу.
За словами Блаженнішого, нам треба збагнути характерність різних хвиль міграції для того, щоби могти провадити плідну душпастирську опіку. Особливо по відношенню до останньої хвилі – масової трудової міграції. «Наші люди, які виїжджають, – сказав Блаженніший, – розносять нашу Церкву по цілому світі». У світлі сказаного Блаженніший озвучив своє бачення розбудови Патріархату, а саме «це означає, що ті люди, які є на тих землях, в тих країнах, про які сьогодні не знаємо, вони повинні мати батька. Тим батьком є я. Питання: Як їм послужити?». Це питання відноситься до всіх присутніх на яке треба разом знайти відповідь, – зазначив Блаженніший.
Після слова Блаженнішого, та особистого представлення присутніх, о. Василь Поточняк, виконавчий секретар ПМВ, виголосив коротку презентацію діяльності та планів ПМВ. «Серед завдань ПМВ – сказав о. Василь – надання душпастирської опіки кожному греко-католикові, який знаходиться на земній кулі». На даний час відомо, що в 37-ох країнах є присутні наші вірні. ПМВ працює в трьох напрямках, які висвітли о. Василь: перший – аналітичний (пошук вірних, моніторинг і статистика), другий – стратегічний (план діяльності і плекання емісійного духу) і третій – практично-прикладний (втілення праці).
Також Голова комісії у справах мігрантів Григорій Селещук висвітлив діяльність цієї Комісії. «Наша Комісія у своїй праці має дві складові – сказав Григорій, – перша складова – це розвиток можливостей Церкви та безпосереднє служіння мігрантам. Друга складова – підготовка аналітичних матеріалів і поширення в суспільстві християнських підходів до міграції».
Згодом кожний Референт представив своє бачення чи досвід праці серед мігрантів. Отець Олександр Смеречинський, відповідальний за Морський Апостолят УГКЦ, наголосив на важливості і потребі душпастирської опіки серед наших моряків, бо присутність українських моряків у світовому флоті серед європейців є найбільшою. Важливі думки щодо теми виголосив Ростислав Кісь, представник МБФ «Карітас-України», який розповів про втілення різних програм соціального інтегрування та законодавчих аспектів цього процесу.
На завершення Блаженніший Святослав, підсумовуючи зустріч, сказав: «Найперше я би хотів подякувати всім вам, який кожний на своєму місці робить вже дуже багато робить… Хотів би висловити такі напрямні: перше – дуже серйозно і фахово треба розвивати душпастирську опіку над емігрантами, їхніми сім’ями і тими, які повертаються тут в Україні. Це дуже складний соціальний феномен, я думаю, ми бачимо тільки його початки, і до кінця ще не освідомили всіх його вимірів і його вплив як на суспільство і на Церкву». Друга напрямна відноситься до душпастирської опіки в країнах, де ще немає наших Церковних структур, де створюються такі структури і де вже вони діють. Велику увагу при втіленні цих напрямних треба звернути на належне приготування священиків для специфічного служіння в тих чи інших умовах. За словами Блаженнішого, плекання напрацьованого і взаємопідтримка є важливим моментом у місії служіння вірних УГКЦ поза межами України.
фінансово.
Щиро дякуємо!
