Усе пізнається за плодами

Роздуми над Словом Божим на середу ХІІ звичайного тижня, рік І

«Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі, а всередині — вовки хижі. Ви пізнаєте їх за плодами їхніми; хіба збирають виноград з тернини або з будяків — смокви? Так кожне добре дерево родить гарні плоди, а лихе дерево — плоди погані» (Мт 7, 15-17).

Щоб зрозуміти, чим керується ця чи інша людина, треба бути з нею довший час, можливо, навіть не місяці, а роки. Буває навіть так, що людина, яка не викликала нічого крім відрази, в скрутну хвилину несподівано прийшла нам на допомогу. А та, яка співала нам дифірамби, відразу залишила нас, коли ми потрапили в скрутне становище,.

Так само і про віру не можна судити лише по тому, що говорить людина, або що вона пише в роздумах, або як вона молиться. Важливим є те, як вона щодня поводиться з різними людьми і в різних ситуаціях. Проаналізуймо передусім себе. Часто ми, відчувши «щось» на молитві, відходимо від неї з піднесеним настроєм, та ось достатньо, щоб хтось сказав нам прикре слово чи, навіть, зауваження, і з нашого серця виходить прокляття на цю людину. Це знак того, що молитва була безплідною. Буває і так, що молитва йшла важко, але після молитви, як не дивно, бачиш біль другої людини і щиро бажаєш допомогти, а прикростей не помічаєш — зрозуміло, який плід цієї молитви.

Подібно ми розпізнаємо і натхнення: чи вони походять від Святого Духа, чи від противника нашого спасіння. Буває, що приходить якесь натхнення, яке на початку буває приємним. Але треба запитати себе, до чого воно мене веде, подивитись на крок вперед. Якщо наслідки послуху цьому натхненню суперечать плодам Святого Духа (див. Гал 5, 22-23), то, скоріш за все, натхнення не походить від Святого Духа. Буває так, що навіть набожні вчинки чи апостольську діяльність людина може робити з огляду на щось інше, ніж на славу Божу. Адже «воно й не диво: сам бо сатана вдає з себе ангела світла» (2 кор 1, 14).

Якщо ж наша діяльність мала і непомітна, але в ній є «любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, вірність…» (Гал 5, 22), вона набагато більш варта в очах Божих, за все те, що зроблене без любові, бо «ліпше миска капусти, та з любов’ю, ніж віл годований, та з ненавистю» (Притч 15, 17).