Роздуми над Словом Божим на середу ХVI звичайного тижня, рік І
От вийшов сіяч сіяти (Мт 13, 3).
Зерно — це Слово Боже (пор. Лк 8,11). Кожне слово має свою силу. Ми нечасто приділяємо увагу слівам, що їх промовляємо безпосередньо до людини або в її присутності. Кожне наше слово має своє значення: може надихнути людину до життя, а може це життя забрати. Це може бути слово правди, яке вертає нас до реальності, хоча і робить боляче, а може бути підступне слово, хоча і солодке, яке врешті-решт приносить горе. Підступне слово диявола спонукало Єву недовіряти Богові.
Бог же все створив своїм Словом, Його Слово дієве і дає життя. Друга Особа Пресвятої Трійці названа св. Йоаном Богословом Логос — Слово.
Зерно — це ще не плід, воно лише може принести плід. Воно несе в собі життя, яке може реалізуватись або ні. Так само думка, ідея, що приходить до нашого серця, може принести свій плід. Наприклад, жінка довіряє своєму чоловікові, аж ось її приятелька натякає: «А ти не думала чому твій чоловік постійно затримується на роботі?». Ця «приятелька» посіяла в її серці зерно недовіри і підозри. Жінка мусить боротися з ним у своєму серці, щоб воно не проросло і не дало гіркий плід ненависті, гніву, ревнощів.
Євангеліє — це Добра Новина, Добрі слова, скеровані до кожного серця.
Поставмо собі сьогодні питання: «Чи засіваю я свою душу цим добрим зерном Слова Божого? Чи не підкидую своїми обмовами в серця інших людей отруєне зерно? Що роблю із спокусами? Чи вмію розрізняти: де добре зерно, а де зле?»