Літургійні читання на середу ХVI звичайного тижня, рік І (РКЦ)

Римо-католицький календар

Середа ХVI звичайного тижня, рік І

Перше читання
Вих 16, 1-5. 9-15

Читання з Книги Вихід.

З Еліма рушила вся громада синів Ізрáїля й прийшла у Сін-пустиню, що між Елімом та Синаєм, у п’ятнадцятий день другого місяця після їхнього виходу з Єгипетської землі. І нарікала вся громада синів Ізрáїля на Мойсея та Аарона в пустелі.
Говорили до них сини Ізрáїля: «О, коли б ми були повмирали від руки Господньої в Єгипетській землі, сидівши, було, біля казанів з м’ясом та ївши хліба досхочу! А то вивели ви нас у цю пустиню, щоб голодом поморити всю громаду».
І сказав Господь Мойсеєві: «Ось Я дощем зішлю вам хліб із неба, і виходитимуть люди, і збиратимуть щодня денну пайку, щоб випробувати їх, чи ходитимуть за Моїм законом, чи ні.
Шостого ж дня нехай заготують, що принесли, і нехай буде вдвоє більше того, що збирають щодня».
І сказав Мойсей Аарону: «Промов до всієї громади синів Ізрáїля: “Виступіть перед Господом, бо Він почув ваші нарікання”».
І сталось, як промовляв Аарон до всієї громади синів Ізрáїля, поглянули вони на пустелю і побачили славу Господню, що явилась у хмарі.
Тоді Господь заговорив до Мойсея: «Чув Я нарікання синів Ізрáїля. Скажи їм таке: “Ввечері їстимете м’ясо, а вранці насититеся досхочу хлібом, і пізнаєте, що Я — Господь, Бог ваш”».
І справді, ввечері сталось так, що налетіли перепелиці і вкрили табір, а вранці впала роса довкола табору. Коли ж роса зникла — ось на поверхні пустелі щось дрібненьке, крупчасте й тоненьке, мов іній по землі.
Побачили це сини Ізрáїля та питають один одного: «Що це таке?» Не знали бо, що воно таке.
А Мойсей сказав їм: «Це хліб, що дав Господь вам на поживу».

Слово Боже.

Псалом респонсорійний
Пс 78(77), 18-19. 23-24. 25-26. 27-28 (П.: пор. 24б)

Своєму люду Бог дав хліб небесний.

Вони випробовували у своїх серцях Бога, *
вимагаючи їжі для душі своєї.
Вони говорили проти Бога *
і казали: «Хіба спроможний Бог †
приготувати трапезу в пустелі?»

І Він з висоти звелів хмарам, *
відкрив небесні брами —
і, як їжу, дощем послав їм манну, — *
дав їм хліб небесний. 

Людина ангельський хліб їла; *
Він послав їм вдосталь їжі.
Він послав з неба східний вітер, — *
і силою своєю навіяв суховій південний. 

Він посипав, немов пил, на них м’ясо, *
і, немов морський пісок, пернатих птахів:
серед їхнього табору їх нападало багато, *
довкола їхніх поселень.

Спів перед Євангелієм

Алілуя, алілуя, алілуя.

Зерном — це слово Боже, а сіяч — Христос;
кожен, хто Його знайде, житиме повіки.

Алілуя, алілуя, алілуя.

Євангеліє
Мт 13, 1-9

† Читання Євангелія від святого Матея.

Того дня Ісус вийшов з дому і сидів біля моря; і зібралися біля Нього численні натовпи, так що Йому довелось увійти і сісти у човен, а всі люди стояв на березі.
І Він багато розповідав їм притчами, кажучи: «Ось вийшов сіяч сіяти. І коли сіяв, одне зерно впало при дорозі, й прилетіли птахи та поз’їдали його. Інше впало на кам’янистий ґрунт, де не мало багато землі,  й швидко зійшло, бо не мало глибокої землі, а як піднялося сонце, —  зів’яло і, не малючи кореня, засохло. Інше впало в терня, а терня виросло й заглушило його. А інше впало на добру землю і давало плід: одне в сто, одне в шістдесят, одне в тридцять разів. Хто має вуха, нехай слухає!»

 Слово Господнє.

Біблійні роздуми:

Як можна так швидко забути все, що Бог зробив? (Слово між нами)

Сила слова (о. Кирило Лесько)