Римо-католицький календар
Вівторок ХХХІІІ звичайного тижня, рік І
Перше читання
2 Мак 6, 18-31
Читання з Другої книги Макавеїв.
Тими днями сталося, що Єлеазара, одного із найвидатніших книжників, мужа уже похилого в літах, шляхетного видом, силували їсти свинину, відкривавши йому рота. Та він, воліючи почесну смерть над ганебне життя, подався добровільно на місце тортур, сплюнувши спершу на м’ясо, як це й мали б робити всі, які зважились відкинути те, чого навіть з прив’язання до життя не можна їсти.
Ті, які були відряджені до беззаконного жертвування, здавна знавши цього мужа, взяли його набік і почали його намовляти, щоб приніс м’яса, яке можна було йому споживати, сам собі зготував його та й удав начебто він їсть із жертовного м’яса, згідно з царським наказом, і тим урятував себе від смерті; тож мав би, завдяки давній до них дружбі, зазнати людяного ставлення.
Та він прийняв шляхетну постанову, гідну свого віку, старечої поважності, посивілого від невтомного труду волосся, добре вихованої змалку поведінки, особливо ж згідну з святим, Богом установленим законом, то ж не вагавшись, заявив, щоб його послали на другий світ.
«Не годиться бо нашому вікові таке вдавати, щоб молодь не думала, що дев’яностолітній Єлеазар перейшов на поганську віру, та через моє лицемірство, з прив’язання до короткого та незначного життя, і сама не збилась з дороги, — а й собі щоб не накликати на старість сорому та безчестя. Ба, навіть якби я й уник тепер людської кари, то рук Вседержителя ні живий, ні мертвий не уникну. Тому коли я тепер помру безбоязно, то виявлюся гідним моєї старості, а для молоді лишу зразок відважної та шляхетної смерті за величні й святі закони». Це сказавши, він, не вагаючись, пішов на місце тортур.
Ті, які вели його й ще недавно перед тим були зичливі йому, через слова, які він промовив, поставились до нього неприхильно, бо вважали ці слова за безумство.
Він же, готовий вмерти від ударів, застогнав і мовив: «Господу, в Його святості, відомо, що я, мавши змогу звільнитися від смерті, зношу тілом ці гіркі страждання від ударів, душею ж терплю їх радо заради страху, який маю перед Ним».
Отак Єлеазар помер, лишивши своєю смертю не тільки для молоді, але й для багатьох інших з народу прикла відваги та пам’ятку чеснóти.
Cлово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 3, 2-3. 4-5. 6-7 (П.: пор. 6б)
Не захитаюсь, Бог мене тримає.
Господи, чому стало так багато тих, які мене гноблять? *
Багато тих, які повстають проти мене!
Багато душі моїй кажуть: *
«Нема йому спасіння у Бозі».
А Ти, Господи, — щит, що оточує мене, моя слава; *
Ти — Той, хто мою голову підносить.
Своїм голосом до Господа я волаю, *
і Він дає відповідь мені зі своєї гори святої.
Я ліг і спав я, *
і прокинувся, бо Господь мені допомагає.
Десятків тисяч людей я не побоюся, *
які звідусіль мене оточили.
Спів перед Євангелієм
Йн 4, 10б
Алілуя, алілуя, алілуя.
Бог полюбив нас і послав свого Сина
як примирення за гріхи наші.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Лк 19, 1-10
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу, увійшовши в місто, Ісус переходив через Єрихон. І ось чоловік, якого звали Закхей, — він був начальником митників і був багатий, — прагнув побачити Ісуса, хто Він, але не міг через натовп, бо був малого зросту. Побігши наперед, він виліз на смоківницю, щоби Його побачити, бо Він там мав проходити.
Прийшовши на те місце, Ісус поглянув вгору, побачив його і звернувся до нього: «Закхею, швидко злізай, бо сьогодні потрібно Мені залишитися в твоєму домі».
І він швидко зліз, і прийняв Його, радіючи.
А всі, побачивши це, нарікали, кажучи: «До грішної людини зайшов у гостину!»
Встав Закхей і сказав Господу: «Ось, Господи, даю бідним половину свого майна, і якщо кого чим скривдив, повертаю вчетверо».
А Ісус промовив до нього: «Сьогодні настало спасіння для цього дому, бо й він — син Авраама; адже Син Людський прийшов знайти та спасти те, що загинуло».
Cлово Господнє.
Біблійні роздуми:
Пошукай собі дерево, з якого буде краще видно (Слово між нами)
Божа ботаніка (курс «Дабар»)
Закхей (о. Роман Лаба OSPPE)
Чого Ісус не сказав Закхею (Слово між нами)
фінансово.
Щиро дякуємо!
