Роздуми над Словом Божим на вівторок V звичайного тижня, рік ІІ
У біблійній символіці посуд займає важливе місце. Зокрема, глиняний посуд символізує людину та її природу, а також її слабкість і залежність від свого Сотворителя. У Книзі Пророка Ісаї читаємо: «Тим часом, Господи, Ти — наш Батько! Ми глина, Ти наш гончар, і всі ми діло Твоєї руки. Не гнівайся без міри, о Господи! Не згадуй злочину повсякчасно! Глянь же: усі ми народ Твій!» (Іс 64, 7-8). А святий Павло повчає: «Маємо цей скарб у глиняних посудинах, щоб було видно, що велич сили є від Бога, а не від нас. Нас тиснуть звідусіль, але ми не пригноблені; ми в труднощах, та ми не втрачаємо надії; нас гонять, та ми не покинуті; ми повалені, та не знищені. Увесь час носимо в тілі мертвоту Ісуса, щоб і життя Ісуса в нашім житті було явним» (2 Кор 4, 7-10).
“ Слово Боже спонукає мене з’ясувати істинні наміри мого серця
Дуже багато релігійних практик книжників та фарисеїв стосувалися саме посудин: миття глеків, чаш, металевого посуду і багато чого іншого. Гадаю, посудини згадано тут не випадково! Йдеться про певну форму побожності, у якій найважливіший не Бог, а «я» (глиняна посудина). Натомість Бог потрібен для того, щоб допомагати мені в культі свого власного «я».
Не один раз я ловив себе на тому, що насправді молюся заради свого внутрішнього комфорту, а не заради слави Божої; сповідаюся, щоб не мати додаткового почуття провини, а не щоб покаятися і навернутися; служу іншим, щоб бути більш цінним у власних очах, а не з любові до ближнього, і… багато чого іншого. Не хочу сказати, що я спеціально так роблю. Найчастіше сам цього не усвідомлюю. І не усвідомлював би й надалі, якби не… Біблія. Слово Боже (наприклад, оцей уривок із Євангелія) спонукає мене з’ясувати істинні наміри мого серця. Я досліджував і відкривав перед Господом глибинні причини своїх дій, бо вони не завжди християнські. Слово Боже закликає до життя в правді, навіть якщо вона прикра в цю конкретну хвилину.
Спробуй-но розпізнати, з якими намірами ти зараз роздумуєш над згаданим уривком?