Роздуми над Словом Божим на ІІІ неділю Великоднього періоду, рік Б
Присутність Господа серед учнів виявила те, що містилося в їхніх серцях: сумніви, страх, невпевненість. Можливо вони жваво про щось говорили між собою — навіть Євангеліст зазначає, що говорили про Ісуса — однак мали страх і сумніви. Група учнів, які дискутували про те, що сталося, виглядала як якась богословська дискусія, однак позбавлена життя. Говорити про Ісуса не достатньо: потрібно зустріти самого Ісуса, тривати при Ньому і дозволити Йому, щоб Він тривав при нас.
Усі ми потребуємо почути слова Спасителя: «Мир Вам». З такими словами Ісус посилав учнів проповідувати Добру Новину. Тепер Він сам стає і промовляє: «Мир вам»! Бо сам Він є Доброю Новиною!
Думаю, що страх, який тривожив серця Апостолів, інколи навідується і до наших сердець: «А може все це вигадки! А може ніякого Бога не має і все це мені здається. А може і був такий Ісус, але чи Він воскрес??? А може це все плід моєї багатої фантазії, витвір моєї уяви? А може…». Багато подібних «а може» атакують нашу віру… Тому Господь Воскреслий явився учням в тому самому тілі, в якому жив і страждав. Тому, кажучи «Мир Вам», Він показує свої рани, даючи доказ своєї присутності навіть серед гущі людського страждання.
фінансово.
Щиро дякуємо!
