Умова спасіння

Роздуми до Слова Божого на суботу XXIX звичайного тижня, рік ІІ

«Якщо не покаєтеся… загинете» — так звучить пересторога з сьогоднішньої Євангелії. І незалежно від того, чи інші були більшими грішниками чи меншими. Чи безплідній смоківниці, яку зрубали і кинули у вогонь, легше від того, що інші дерева теж плоду не принесли? Покаяння — це не просто можливість доброго життя, це умова спасіння.

“ Покаяння — це не просто можливість доброго життя, це умова спасіння

Справді Доброю Новиною для нас є довготерпеливість Бога. Саме ця риса є першою рисою любові (1 Кор 13, 3). Він не знеохочується нашим духовним безпліддям, не знеохочується нашим знеохоченням — Він неустанно дає шанс. Пригляньмося, що для смоківниці робить виноградар (образ Ісуса), щоб врешті допомогти їй плодоносити: А той озвався до нього: Пане, лиши її ще на цей рік: я обкопаю навкруг неї і обкладу гноєм. Слово скапсо — «обкопаю» вжито у формі, яка означає тривалість дії, натомість слово копріа означає «купу гною». Що ж це тоді виходить? Тривалий час обкидувати когось гноєм, щоб таке деревце принесло плоди? Що це за ліки? Здається, маємо тут символ смирення, ситуацій нашого життя, які показують нам правду і дають ясно зрозуміти, що Бог є Богом, а я людина!