Роздуми над Словом Божим на вівторок І звичайного тижня, рік І
Перше, що почав кричати одержимий, а можливо біси через одержимого — це осуджувати Господа за те, що Він прийшов губити: Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Чи Ти прийшов вигубити нас? Коли приходить лукавий і спокушує людину, то його спокуси не стосуються якихось дрібниць — сатана хоче показати тобі Бога, як твого ворога, як когось, хто бажає Тобі зла, хто прийшов Тебе погубити.
Пригадаймо собі, як змій спокушував Єву: Ні, напевно не помрете! Бо знає Бог, що коли скуштуєте його, то відкриються у вас очі, і ви станете, як Бог, що знає добро й зло (Бут 3, 4 – 5). Іншими словами: Бог від вас дещо приховує, Він боїться конкуренції, Він не хоче, щоб ви були, такі як Він.
Тому уважно пильнуй свого серця. Коли в ньому з’являтимуться думки, які будуть осуджувати Бога, виникатимуть претензії, що Бог допустив те чи інше, а не зробив так і так, то знай звідки такі думки приходять. Що ж тоді робити? Найкраще визнай ці думки Богу на молитві: Господи, сьогодні у мене були претензії за те, що Ти допустив моє страждання, або гріх чи хворобу. Господи, в мене були спокуси злитись на Тебе, що Ти не захистив мене у важкі хвилини. Я відрікаюся від цих думок в ім’я Ісуса і приймаю Твоє Слово у своє життя.
Господь любить того, хто визнає найбільш приховану правду свого серця.