Літургійні читання на суботу ІV звичайного тижня, рік І (РКЦ)

Римо-католицький календар

Субота ІV звичайного тижня, рік І

Перше читання
Євр 13, 15-17. 20-21

Читання з Послання до євреїв.

Брати! Через Ісуса завжди при­­­носьмо жертву хвали Богові, тобто плід уст, що прославляють Йо­­го Ім’я. Не забувайте про добро­чин­ність і спільність, бо такі жертви до вподоби Богові. Слухайтеся ваших наставни­ків, підкоряйтеся їм, тому що вони дба­ють про ваші душі як ті, що мають дати звіт. Хай же вони роблять це з ра­дістю, а не із зітханням, адже це для вас не корисне.
А Бог миру, який кров’ю вічного Завіту підняв з мертвих Великого Па­с­тиря овець — Господа нашого Ісу­са, нехай удосконалить вас у вся­кому добрі, аби ви виконали Йо­­го волю, здійснюючи у вас усе, що Йому до вподоби, — через Ісуса Хри­ста, якому слава навіки-віків! Амінь.

Слово Боже.

Псалом респонсорійний
Пс 23, 1-3а. 3бв-4аб. 4вг-5аб. 5вг-6 (П.: пор. 1)

Господь — мій Пастир, всього маю вдосталь.
або: Господь мене випасає, нічого мені не бракує.

Господь — мій Пастир. Я не матиму недостатку. *
На зелених лугах Він дає мені відпочити,
веде мене на тихі води; *
мою душу Він обновляє.

Веде мене праведності стежками *
ради Імені свого.
Коли я піду навіть долиною смертної тіні, *
 зла не злякаюсь, бо Ти зі мною.

Твій жезл і Твій посох — *
вони мене втішають.
Переді мною трапезу Ти готуєш *
напроти тих, які мене утискають.

Ти намастив мою голову олією, *
переливається моя чаша.
Отож в усі дні життя мого †
доброта і милосердя супроводжувати мене будуть, *
і я на довгі дні поселюся в домі Господнім.

Спів перед Євангелієм
Йн 10, 27

Алілуя, алілуя, алілуя.

Вівці слу­хаються голосу Мого,
і Я знаю їх, і во­ни йдуть за Мною.

Алілуя, алілуя, алілуя.

Євангеліє
Мк 6, 30-34

† Читання святого Євангелія від Марка.

Того часу посходилися апостоли до Ісуса та сповістили Йому про все: що зробили і чого навчили.
А Він каже їм: «Ви підіть самі в пустинне місце та відпочиньте трохи!» Бо так багато було тих, які приходили й відходили, що навіть не мали часу попоїсти.
Тож вони самі відпливли човном до пустинного місця. Та побачили їх, як пливли, і багато хто впізнав їх. І пішки люди збіглися туди з усіх міст і прибули раніше за них. Вийшовши, Ісус побачив великий натовп людей; і змилосердився над ними, бо вони були, як вівці, які не мають пастиря, й почав їх багато навчати.

Слово Господнє.

Біблійні роздуми:

 Відпочивати разом із Богом (Слово між нами)

Слово милосердя (о. Роман Лаба OSPPE)

Звідки береться духовна дистрофія (курс «Дабар»)

Як зробити віру важливою (о. Яцек Салій ОР)