Останнє євхаристійне чудо, яке було офіційно визнане Католицькою Церквою, сталося в 1996 році в Буенос-Айресі, у часи коли теперішній Папа Франциск був Архипастирем цього міста. Освячена гостія перетворилася на Тіло і Кров.
18 серпня 1996 року близько 19 години о. Алесандро Пезет відправив Службу Божу. Після цього до нього підійшла парафіянка, яка повідомила, що на одному з бічних престолів, на свічнику лежить гостія. Коли о. Пезет знайшов у вказаному місці гостію, то помітив, що вона була в такому стані, що спожити її було неможливо. Тому він поклав її в посудину з водою і поставив у кивот в каплиці Пресвятої Євхаристії.
Коли у понеділок він відкрив цей кивот то із подивом помітив, що гостія перетворилася на м’язову тканину і кров. Про це священик повідомив кардинала Хорхе Берґольйо, який призначив офіційне церковне розслідування цього випадку.
Кілька років гостія зберігалася у одному з кивотів Архиєпархії у таємниці. За цей час вона не тільки не зіпсувалася, але й збільшилася в розмірі. Це вже само по собі було не звичайним феноменом. Тому у 1999 році кардинал Бергольйо вирішив дати кусочок цієї гостії, яка перетворилася на тканину, для наукового дослідження.
5 жовтня 1999 року в присутності офіційних представників Архиєпархії вчені взяли фрагмент гостії на дослідження. Архиєпархія не надала науковцям жодної інформації, яка би могла вплинути на результати аналізів.
Дослідження у Нью-Йорку провадив відомий американський кардіолог і патологоанатом д-р Фредерік Цуґібе. Він підтвердив, що йдеться про частину м’язової тканини серцевого м’яза стінки лівої серцевої комори. М’язова тканина є дійсно людською і має свою власну ДНК. На думку вченого, м’яз походить з організму, який перебуває у стані запального процесу, оскільки виявлено велику кількість білих кров’яних тілець, яка значно перевищує норму, що жахнуло вченого, оскільки такі показники свідчили, на його думку, про те, що м’язова тканина взята з живого людського серця. Що більше, білі кров’яні тільця проникли в саму тканину м’язу. На думку вченого, це свідчить про те, що м’яз належить людині, яка терпіла страшні фізичні болі.
Щоб краще зрозуміти ситуацію представники Церкви запитали у американського спеціаліста, який провадив аналізи і презентував результати, як довго білі кров’яні тільця могли залишатися живими, якщо б м’язова тканина перебувала у воді. Доктор Ціґібе відповів, що кілька хвилин, не більше. Коли він отримав пояснення, що ця тканина кілька місяців зберігалася у дистильованій воді, то підтвердив, що не має наукового пояснення такому явищу. Коли ж науковцю повідомили, про що йдеться – що це частина гостії, яка перетворилася на м’язову тканину, доктор Цуґібе відповів: «В який спосіб і з якої причини прісний хліб міг перетворитися на живий людський м’яз з живою кров’ю наука не може дати відповіді. Це перебуває поза компетентністю науки».
Відповідно до офіційного церковного розслідування, компетентна церковна влада визнала цей випадок автентичним Євхаристійним чудом.
За матеріалами: Католицький Оглядач