Римо-католицький календар
Понеділок IX звичайного тижня, рік І
Перше читання
Тов 1, 3; 2, 1б-8
Читання з Книги Товита.
Я, Товит, ходив дорогами правди й справедливості всі дні мого життя й чинив багато милостині моїм братам і народові, що були забрані разом зо мною у полон в країну Асирійську, в Ніневію.
На наше свято П’ятидесятниці, тобто свято Семи тижнів, мені приготовано гарний обід, і я сів обідати.
І коли був приготований для мене стіл, повний усіляких страв, мовив я до мого сина Товії: «Піди, моя дитино,і як знайдеш якогось бідного з наших братів невільників у Ніневії, який пам’ятає на Господа з усього серця, приведи його сюди, щоб їв разом зі мною. Гляди ж, я тебе чекаю, поки не повернешся, дитино!»
І вийшов Товія шукати якого-небудь бідного з наших братів і, повернувшись, мовив: «Тату!» А я до нього: «Що таке, сину?» Він же: «Ось один із нашого народу вбитий і лежить на майдані; його тільки-но задушили».
Схопивсь я на рівні ноги, залишив обід і, перед тим як почати їсти, забрав його з майдану і поклав в якомусь домі, щоб поховати його, як зайде сонце. Потім, повернувшись, обмився і їв свій хліб в скорботі.
Я пригадав собі слово пророка Амоса, яке він сказав про Бетел: «Обернуться в жалобу усі ваші свята, й усі ваші пісні в ридання» — і я плакав. А як зайшло сонце, пішов, викопав яму й поховав його.
Сусіди мої глузували й говорили: «Він таки не боїться! Адже вже шукали його, щоб убити за це, та він утік,і ось знову ховає мертвих!»
Слово Боже.
Пcалом респонсорійний
Пс 112(111), 1-2. 3-4. 5-6 (П.: пор. 1)
Благословенний, хто боїться Бога.
Або: Блаженна людина, яка Господа боїться.
Блаженна людина, яка Господа боїться, *
і заповіді Його будуть їй вельми до вподоби.
Сильне буде на землі її потомство, — *
рід праведних буде благословенний.
Багатство і достаток у її домі, *
і її праведність продовжується навіки.
Для праведних в темряві засяяло світло. *
Він милосердний, праведний і щедрий.
Добра людина — та, яка щедра і позичає, — *
у правосудді свої діла буде вести.
Не похитнеться вона повіки; *
у вічній пам’яті праведник буде.
Спів перед Євангелієм
Пор. Одкр 1, 5а. 6б
Алілуя, алілуя, алілуя.
Ісус Христос, вірний Свідок і Первородний з мертвих,
полюбив нас і обмив наші гріхи у своїй крові.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мк 12, 1-12
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу Ісус почав промовляти до первосвященників, книжників і старших притчами: «Один чоловік насадив виноградник, обгородив огорожею, викопав давильню, збудував башту, винайняв його виноградарям та й виїхав делеко.
У певний час він послав раба до виноградарів узяти від них частину з плодів виноградника. А вони, схопивши його, побили й відіслали ні з чим. І він знову послав до них іншого раба, — і цьому побили голову та зневажили. І він послав ще одного, а того вони вбили. Отак і багатьох інших: деяких же з них били, інших убивали.
Ще мав він єдиного улюбленого сина. Нарешті він послав його до них, кажучи: “Мого сина вони пошанують!” Але ті виноградарі заговорили між собою: “Це ж спадкоємець; ходімо, вб’ємо його — і спадщина буде наша!” І, схопивши, вони вбили його й викинули геть за виноградник.
Отже, що зробить господар виноградника? — Він прийде і вигубить виноградарів, а виноградник віддасть іншим. Хіба не читали ви цього Писання: “Камінь, який будівничі відкинули як непридатний, саме він став наріжним. Від Господа це сталося, і це дивовижне в очах наших”?»
І вони шукали нагоди Його схопити, бо зрозуміли, що цю притчу сказав Він про них, але боялися юрби. Тож, залишивши Його, відійшли.
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Мати велику надію (о. Роман Лаба OSPPE)
Виноградник мого серця (курс «Дабар»)
Притча про довготерпеливого господаря виноградника (о. Кирило Лесько)