Розкіш – це колишнє село, а тепер – мікрорайон міста Шаргород, що на Вінниччині. Три вулиці на 130 хат, що розкидані по зелених пагорбах – типова картина українського села. Найперше, що впадає в очі, коли під'їжджаєш до Розкоші – римо-католицький храм, який височіє над усім мікрорайоном. Його будувало усе село разом з душпастирями отцями-францисканцями. Тому на 20-річчя храму, яке відзначалось 8 червня, зійшлись практично усі мешканці Розкоші.
Майже всі жителі мікрорайону – католики. Раніше вони мусили на Меси добиратись у Шаргород, що було дуже незручно. Тому згодом Служби стали правитись у людей по хатах, потім під капличку переобладнали приміщення старої школи. А 20 років тому заклали наріжний камінь нового храму. Вже за 5 років, коли храм був зведений, у ньому правились Служби, не зважаючи на те, що будівельні роботи ще тривали.
«Хоча храм ще був весь у риштуванні, люди хотіли вже тут вінчалися, хрестити дітей», – згадує парафіянка Тетяна Дядюк. Будували храм усім селом: люди збирали гроші і самі працювали на будівництві. «Я ще пам’ятаю, як була дитиною, носила по риштуванню цеглини на гору, по дві-три штуки зараз. Ми усі їх носили, а потім разом білили храм», – каже пані Тетяна.
«І моя доля тут є, – з гордістю зауважує парафіянин Андрій Банах. – Я працював шофером на сахзаводі, то кілька ходок сюди зробив, завозив вапно. Тут усі люди долучались: як треба щось допомогти, то усі швиденько збігаються і роблять.»
Окрім допомоги на будівництві, вже 15 років кожен з парафіян щомісяця відкладає з зарплати чи пенсії по сто гривень і здає на будівництво храму. Але цих грошей все одно не вистачає, тому нинішній настоятель о.Роберт Пилипчук OFM змушений шукати додаткове фінансування. «Він у нас в Польщу, бідний, мотається по два-три рази на місяць, але гроші якось збираються, і храм вже практично готовий», – розповідає Тетяна Дядюк.
«Люди тішаться цим храмом, як малі діти», – каже не менш задоволений о.Роберт. Протягом останніх шести років він є настоятелем відразу двох шаргородських храмів – св.Флоріана у центрі Шаргорода і Пресвятого Серця Ісуса у Розкоші. – Через те, що парафія довгі роки сама все організовувала, вони дуже згуртовані. Мені вистачає тільки зробити клич, і всі долучаються. Люди тут дуже відкриті і щирі».
За словами настоятеля, у парафії, що нараховує 400 людей, є рухи Францисканська молодь, Живий Розарій та Домашня Церква.
Усі вони зійшлись на ювілей свого храму, що 8 червня святкувала уся Розкіш. Почесним гостем на урочистості був єпископ Станіслав Широкорадюк. Він освятив хрест з лівого боку храму і статую Діви Марії – з правого. Також владика очолив урочисту Службу, що відправлялась на польовому вівтарі поруч з храмом. Меса закінчилась процесією, після якої святкування продовжилось на подвір’ї храму – з канапками та морозивом.