Двічі мала насправді велике щастя побувати на двох таких Світових днях молоді. Вперше, у 2005 році, в німецькому місті Кельн. Вдруге, у 2011, в столиці Іспанії, Мадриді. Обидві проходили за участі нині Папи-емерита Бенедикта XVI. І хоча захід проводить Католицька церква, тут ніхто нікого не питає про твоє віросповідання.
Німеччина залишила у мене маса вражень, десятки фотосвітлин і два маленьких подаруночки: мініатюрні ляльки у національному вбранні, які на вулиці випадково подарував один хлопець із Перу, та звичайний поштовий конверт з відкриткою, а на ньому напис: «В якій країні ви б не були, Бог вас завжди оберігатиме». Він мені дістався від німецької родини, в якій у ті дні довелося мешкати.
Загалом німці підготувалися до цього свята на всі сто. Звичайно ж, всі учасники вносять певну невелику суму за учать в СДМ. Але впродовж всього свята для молодих паломників і нічліг безкоштовний, і харчування, і навіть знижки на вхід у музеї (часом вони бувають навіть безкоштовними).
Світовий день молоді передбачає програму від тижня до двох. Першу частину паломники проводять в якомусь одному із міст країни, другу – вже безпосередньо в тому місті, де пройде головна зустріч молоді із Папою. Отож, перед Кельном ми мали незабутніх кілька днів у Штутгарті. Приймає кожну групу одна із місцевих парафій. До того часу, як ми приїхали у Штутграт, прихожани парафії, на якій ми зупинилися, вже накрили для нашої групи столи і чемно вишикувалися в ряд, очікуючи, коли ми з’їмо свою вечерю, аби розібрати всіх по домівках.Літня пара німців, в якої ми жили в ті дні, до нашого приходу теж підготувалася. Щойно ми познайомилися з ними ближче і подарували їм українські сувеніри, в тому числі і маленький український прапорець, як німець хутко поставив його на шкаф і він там майорів впродовж всіх днів нашого перебування. Описати гостинність цих стареньких людей насправді важко, бо досі пам’ятаю те, з якою теплотою вони нас прийняли: запропонували випрати всі наші речі, відремонтували одній дівчині джинси, щодня прокидалися на півгодини раніше за нас, аби приготувати сніданок, залишали нам на столі солодощі і фрукти… А коли ми вже від’їжджали до Кельна, спакували три пакети з їжею в дорогу і вклали нам у конверт… по 50 євро кожному.Штутгарт і Кельн розділяло приблизно сім годин їзди. І вже на під’їзді до Кельна – дясятки автобусів з молоддю різних країн. Досі дивуюся, наскільки вправно працюють організаційний комітет і волонтери! Та й, безумовно, та країна, в якій проходить СДМ. Паломникам видають спеціальний рюкзак, де знаходиться атрибутика СДМ, молитовники, карта міста, список програми, інша потрібна інформація. І – талони на безкоштовний проїзд у міському транспорті та харчування. Досі пам’ятаю наш, здається, безкоштовний похід у знаний кельнський музей шоколаду, прогулянку на кораблі по Рейну за 3 євро (хоча стандартна ціна 6 євро), підйом на верх знаменитого Кельнського собору…
Зазвичай, представнкии різних країн ходять групами, із національними прапорами. Їх так багато на цьому святі, що, здається, самі місцеві мешканці ніби кудись виїхали на цей час. Місцевий транспорт переповнений, біля музеїв – черги, на вулицях – людно-прелюдно… Але ніколи не буває якоїсь надзвичайної ситуації, адже кожен знає, для чого сюди приїхав. А якщо хтось і потрапив на такий захід випадково, то, повірте, ця атмосфера, що вирує навкурги, не може не змінити людину.
Завершальними акордами Світового дня молоді є зустріч молоді із Папою і урочиста Меса під його проводом. В Кельні ця урочистість відбувалася на Полі Марії, що за 7 км від самого міста, і ось ці 7 кілометрів всі долали пішки. В суботу ввечері паломники зайняли свої сектори на величезній площі, всім було роздано вечерю. І майже під вечір сюди приїхав Папа – для вечірнього Богослужіння і спільної молитви на Розарії, яка, зазвичай, читається різними мовами світу. Тут більше мільйона паломників і ночували у власних спальних мішках. Так, трішки екстрим, але дискомфорту не відчуває ніхто!
А на ранок – вже всі у строю! І по всьому Полі Марії майорять дясятки національних прапорів. Папа звертається до молоді з промовою, яку він спеціально готує до цієї зустрічі. А наприкінці – найбільша інтрига, адже Папа має оголосити місце наступної зустрічі. Дуже цікаво, що воно тримається в таємниці до останньої хвилини.
Друга зустріч Папи Бенедикта XVI була в Австарлії, в місті Сідней. На жаль, мало українців туди потрапили, адже переліт на інший континент дуже дороговартісний. Так само як зараз – до Бразилії…
Але перед Ріо ще був Мадрид. І це була одна з найбагаточисельніших зустрічей молоді за всю 28-річну історію існування СДМ. У Мадриді зібралося 2 мільйони паломників з усього світу! Очевидно, такий факт і вніс певні корективи в організацію. Ми не жили у тамтешніх родинах, і в Барселоні, де провели першу частину зустрічі, і в Мадриді, мешкали на критому стадіоні та в спортзалі. Але іспанці робили все можливе, аби ми почувалися комфортно. В спортзалі троє волонтерів чергували цілодобово, забезпечували нас сніданком і намагалися допомогти всім, чим могли.
До речі, що стосується харчування, то в Мадриді придумали дуже цікавий спосіб для обідів і вечерь. (Очевидно, що організатори уклали якийсь контрак чи договір із місцевими кафе та ресторанами). Отож нам видали маленьку книжечку з відривними талонами. Вона дозволяла заходити в будь-який ресторан чи кафе, на дверях якого значилася емблема СДМ і пообідати там на суму, не більшу 10 євро. Це було дуже добре придумано, адже ми посмакували кухні кількох мадридських ресторанів!
До слова, треба сказати, що нас дуже добре зустріла уукраїнська греко-католицька парафія в Барселоні. Тамтешній священик і вся громада (прийшли навіть деякі заробітчани) влаштували для нас гарне світо – з музикою, танцями, канапками. Натомість українці в Мадриді приготували для нас ящики фруктів, адже Світовий день молоді співпав тоді зі святом Преображення.
Зазвичай, Папа прибуває на СДМ за кілька днів до його завершення. Має зустріч із офіційними особами країни, волонтерами… І традиційно – очолює Хресну дорогу, яка пройшла в центрі Мадрида. 14 станцій Хресного шляху, які пройшов Ісус, означали також хрести сучасного світу: жах війни, бідність, голод в африканських країнах, природні катастрофи у Японії та на Гаїті. Хрест несли молоді люди зі Святої Землі, Іраку, країн Африки, з Албанії, Гаїті та Японії, інваліди, молодь, що допомагає хворим на СНІД у Африці, імігранти, молоді люди, які в час кризи залишилися без роботи й змушені бідувати…
На жаль, СДМ у Мадриді мав і кілька неприємних моментів. В той час, як ми викроїли один день із нашої іспанської програми і поїхали помолитися у Португалію – в знаменитий паломницькй центр, місто Фатіму, Мадрид якраз зустрів Папу протестами… Але це ніяк не зіпсувало загальної атмосфери свята. Хіба що погода. Вона таки трохи підвела…
На військовому аеродромі відбувалася фінальна зустірч із Папою. 2 мільйони паломників долали сюди дорогу під пекучим сонцем. І хоча дорога не була довгою, але людей йшло стільки, що розтягнутися майже не було куди. Люди по дорозі обливалися водою. А коли всі дісталися кінцевої точки і побачили пожежні машини, попросили пожежників хоч на пару хвилин влаштувати бажаючим душ… Люди плуталися у секторах, вакжо було віднайти своє місце, адже насправді два мільйони людей – це величезна маса. Але вже під вечір нависли темні хмари. Згодом – дощ і сильна блискавка із громом. Почався страшенний вітер, вимкнулося світло. Папа лише встиг привітати молодь, бо далі вітер розвівав не лише речі паломників, а й вбарання Папи… В якусь мить стало дуже страшно, але темпераменті латиноамериканці і під дощем співали і танцювали, не даючи сумувати іншим. На щастя, ніхто від погоди не постраждав, всі опівночі вклалися спати у свої спальні мішки. А вже над ранок – ніби нічого й не було, знову палюче іспанське сонце. Щойно ми прокинулися, як в натовпі побачили десятки українських прапорів. Найближчий до нас був із надпсисом: “Донецьк вітає Папу”.
Досі пам’ятаю вже такий тихий-тихий голос Папи Бенедикта, коли він звертався до молоді. Зате радісно викрикували бразилійці, бо саме вони перейняли етсаферу СДМ.
Тоді ще ніхто не знав, що на іншій зустрічі вже буде інший Папа. І в цьому є щось символічне. І не вперше… Коли на Світовому Дні молоді у Торонто в 2002 році нині Блаженний Папа Іван Павло II оголосив місцем наступної зустрічі саме Німеччину, хто міг тоді знати, що вже за короткий час Папи-поляка не стане, а його наступником стане саме німець. Щось подібне відбулося і на Світовому Дні молоді у Мадриді: Папа Бенедикт оголосив місцем наступної зустрічі Латинську Америку – Ріо-де-Жанейро у Бразилії, хоча ніхто і подумати тоді не міг, що вже зовсім скоро Папа оголосить про свою відставку, а його наступником стане саме людина з цього континенту…
.. Сьогодні багато українців, які коли небудь побували на такому святі, з ностальгією спостерігають за всіма подіями, що відбуваються зараз у Ріо-де-Жанейро. І це може зрозуміти лише той, хто хоч раз став частинкою цього величезного світового паломництва. Той вже точно ніколи не проміняє його на курорти чи моря.
А ось Блаженний Папа Іван Павло II, який і заснував ці зустірчі, сьогодні є покровителем Світового дня молоді. Адже якби не він, ми б не відчули сповна таку величезну силу молодої церкви.
Блог Наталі Фещук, РІСУ
фінансово.
Щиро дякуємо!
